86 words and phrases from the first weeks at the ulpan that belong to no grammar topic. Tap the speaker to hear each one; every word is also in the dictionary and can be added to your review.86 слов и фраз первых недель в ульпане, которые не относятся ни к одной грамматической теме. Нажмите на динамик, чтобы услышать; каждое слово есть и в словаре, и его можно добавить в повторение.86 слів і фраз перших тижнів в ульпані, які не належать до жодної граматичної теми. Натисніть на динамік, щоб почути; кожне слово є і в словнику, і його можна додати до повторення.86 palabras y frases de las primeras semanas en el ulpán que no pertenecen a ningún tema de gramática. Toca el altavoz para oírlas; todas están también en el diccionario y se pueden añadir al repaso.86 ord og uttrykk fra de første ukene på ulpanen som ikke hører til noe grammatikkemne. Trykk på høyttaleren for å høre dem; alle ordene står også i ordboken og kan legges til i repetisjonen.86 слоў і фраз першых тыдняў ва ўльпане, якія не належаць ні да адной граматычнай тэмы. Націсніце на дынамік, каб пачуць; кожнае слова ёсць і ў слоўніку, і яго можна дадаць у паўтарэнне.Ulpandagi dastlabki haftalardagi 86 ta soʻz va ibora — ular hech bir grammatika mavzusiga kirmaydi. Eshitish uchun karnayni bosing; har bir soʻz lugʻatda ham bor va uni takrorlashga qoʻshish mumkin.86 думи и изрази от първите седмици в улпана, които не спадат към никоя граматична тема. Докоснете високоговорителя, за да чуете всяка; всяка дума е и в речника и може да се добави към преговора ви.86 mots et expressions des premières semaines à l’oulpan, qui ne relèvent d’aucun thème de grammaire. Touchez le haut-parleur pour entendre chacun ; chaque mot est aussi dans le dictionnaire et peut être ajouté à vos révisions.86 słów i zwrotów z pierwszych tygodni w ulpanie, które nie należą do żadnego tematu gramatycznego. Dotknij głośnika, aby usłyszeć każde z nich; każde słowo jest też w słowniku i można je dodać do powtórek.
What you hear and say at the ulpan from the first day.То, что слышишь и говоришь в ульпане с первого дня.Те, що чуєш і кажеш в ульпані з першого дня.Lo que se oye y se dice en el ulpán desde el primer día.Det du hører og sier på ulpanen fra første dag.Тое, што чуеш і кажаш ва ўльпане з першага дня.Ulpanda birinchi kundanoq eshitiladigan va aytiladigan gaplar.Какво чувате и казвате в улпана от първия ден.Ce qu’on entend et ce qu’on dit à l’oulpan dès le premier jour.Co słyszysz i mówisz w ulpanie od pierwszego dnia.
| בֹּקֶר טוֹבБо́кер тов · Bóker tovБо́кер товБо́кэр товБо́кер товBóker tow | Good morningДоброе утроДоброго ранкуBuenos díasGod morgenДобрай раніцыXayrli tongДобро утроBonjour (le matin)Dzień dobry (rano) | |
| מָה נִשְׁמָע?Ма нишма́? · Ma nishmá?Ма нішма́?Ma nisjmá?Ма нішма́?Ма нишма́?Ma nichmá?Ma niszmá? | How are things?Как дела? (букв. «что слышно?»)Як справи?¿Qué tal?Hvordan går det?Як справы?Ishlar qalay?Как вървят нещата?Comment ça se passe ?Jak leci? | |
| מָה הַמַּצָּב?Ма ха-маца́в? · Ma ha-matsáv?Ма га-маца́в?Ма га-маца́в?Ма ха-маца́в?Ma ha-macáw? | What's up?Как жизнь? (букв. «какое положение?»)Як життя?¿Qué hay?Hva skjer?Як жыццё?Ahvollar qalay?Какво става?Quoi de neuf ?Co słychać? | |
| הַכֹּל בְּסֵדֶרХа-ко́ль бесе́дер · Ha-kól beséderГа-ко́л бесе́дерГа-ко́л бэсэ́дэрХа-ко́л бесе́дер | Everything's fineВсё в порядкеУсе гараздTodo bienAlt er i ordenУсё ў парадкуHammasi joyidaВсичко е наредTout va bienWszystko w porządku | |
| הַכֹּל יָפֶהХа-ко́ль яфэ́ · Ha-kól yaféГа-ко́л яфе́Ha-kól jaféГа-ко́л яфэ́Ха-ко́л яфе́Ha-kól jafé | All goodВсё хорошоУсе добреTodo va bienAlt er fintУсё добраHammasi yaxshiВсичко е наредTout va bienWszystko w porządku | |
| לֹא רַעЛо ра · Lo raЛо раЛо раЛо ра | Not badНеплохоНепоганоNo está malIkke verstНядрэннаYomon emasНе е злеPas malNieźle | |
| טוֹב, תּוֹדָה, בָּרוּךְ הַשֵּׁםТов, тода́, бару́х ха-шэ́м · Tov, todá, barúch ha-shémTov, todá, barúj ha-shémТов, тода́, бару́х га-ше́мTov, todá, barúkh ha-sjémТов, тода́, бару́х га-шэ́мTov, todá, barúx ha-shémТов, тода́, бару́х ха-ше́мTov, todá, baroúkh ha-chémTow, todá, barúch ha-szém | Fine, thanks, thank GodХорошо, спасибо, слава БогуДобре, дякую, слава БогуBien, gracias, gracias a DiosBra, takk, gudskjelovДобра, дзякуй, дзякаваць БогуYaxshi, rahmat, xudoga shukurДобре, благодаря, слава БогуBien, merci, Dieu merciDobrze, dziękuję, dzięki Bogu | |
| מֵאָה אָחוּזМеа́ аху́з · Me'á achúzMe'á ajúzМеʼа́ аху́зMe'á akhúzМэ’а́ аху́зMeʼá axúzМе’а́ аху́зMe'á akhoúz | A hundred percentНа сто процентовНа всі стоAl cien por cienHundre prosentНа сто працэнтаўYuz foizСто процентаCent pour centSto procent | |
| לְאַט לְאַטЛеа́т леа́т · Le'át le'átЛеʼа́т леʼа́тЛэ’а́т лэ’а́тLeʼát leʼátЛе’а́т ле’а́т | Slowly, step by stepПотихоньку, шаг за шагомПотихеньку, крок за крокомPoco a pocoLitt etter littПаціху, крок за крокамSekin-astaБавно, стъпка по стъпкаDoucement, pas à pasPowoli, krok po kroku | |
| אֲנִי בָּטוּחַ / בְּטוּחָהАни́ бату́ах / бтуха́ · Aní batúach / btucháAní batúaj / btujáАні́ бату́ах / бтуха́Aní batúakh / btukháАні́ бату́ах / бтуха́Aní batúax / btuxáАни́ бату́ах / бтуха́Aní batoúakh / btoukhá | I'm sureЯ уверен / уверенаЯ впевнений / впевненаEstoy seguro / seguraJeg er sikkerЯ ўпэўнены / ўпэўненаяIshonchim komilСигурен съмJ’en suis sûrJestem pewien | |
| סְלִיחָהСлиха́ · SlicháSlijáСліха́SlikháСліха́SlixáСлиха́Slikhá | Excuse me, sorryИзвините, проститеВибачте, перепрошуюPerdón, disculpeUnnskyldПрабачцеKechirasizИзвинете, съжалявамExcusez-moi, pardonPrzepraszam | |
| לָמָּה?Ла́ма? · Láma?Ла́ма?Ла́ма?Ла́ма? | Why?Почему?Чому?¿Por qué?Hvorfor?Чаму?Nega?Защо?Pourquoi ?Dlaczego? | |
| אֵין לִי מוּשָׂגЭйн ли муса́г · Ein li muságЕйн лі муса́ґЭйн лі муса́ґЕйн ли муса́гEin li mouság | I have no ideaПонятия не имеюГадки не маюNi ideaAner ikkeПаняцця не маюHech tasavvurim yoʻqНямам представаJe n’en ai aucune idéeNie mam pojęcia | |
| אֲנִי לֹא מִכָּאןАни́ ло мика́н · Aní lo mikánАні́ ло міка́нАні́ ло міка́нАни́ ло мика́н | I'm not from hereЯ не отсюдаЯ не звідсиNo soy de aquíJeg er ikke herfraЯ не адсюльMen bu yerlik emasmanНе съм от тукJe ne suis pas d’iciNie jestem stąd |
Counting uses these forms. A phone number is read digit by digit: 050-643… is אֶפֶס חָמֵשׁ אֶפֶס, שֵׁשׁ אַרְבַּע שָׁלוֹשׁ…При счёте — эти формы. Номер телефона читают по цифре: 050-643… — אֶפֶס חָמֵשׁ אֶפֶס, שֵׁשׁ אַרְבַּע שָׁלוֹשׁ…Під час лічби — ці форми. Номер телефону читають по цифрі: 050-643… — אֶפֶס חָמֵשׁ אֶפֶס, שֵׁשׁ אַרְבַּע שָׁלוֹשׁ…Para contar se usan estas formas. Un número de teléfono se lee cifra a cifra: 050-643… es אֶפֶס חָמֵשׁ אֶפֶס, שֵׁשׁ אַרְבַּע שָׁלוֹשׁ…Når man teller, brukes disse formene. Et telefonnummer leses siffer for siffer: 050-643… er אֶפֶס חָמֵשׁ אֶפֶס, שֵׁשׁ אַרְבַּע שָׁלוֹשׁ…Пры ліку — гэтыя формы. Нумар тэлефона чытаюць па лічбе: 050-643… — אֶפֶס חָמֵשׁ אֶפֶס, שֵׁשׁ אַרְבַּע שָׁלוֹשׁ…Sanashda shu shakllar ishlatiladi. Telefon raqami raqamma-raqam oʻqiladi: 050-643… — אֶפֶס חָמֵשׁ אֶפֶס, שֵׁשׁ אַרְבַּע שָׁלוֹשׁ…При броене се използват тези форми. Телефонен номер се чете цифра по цифра: 050-643… е אֶפֶס חָמֵשׁ אֶפֶס, שֵׁשׁ אַרְבַּע שָׁלוֹשׁ…On compte avec ces formes. Un numéro de téléphone se lit chiffre par chiffre : 050-643… se dit אֶפֶס חָמֵשׁ אֶפֶס, שֵׁשׁ אַרְבַּע שָׁלוֹשׁ…Do liczenia używa się tych form. Numer telefonu czyta się cyfra po cyfrze: 050-643… to אֶפֶס חָמֵשׁ אֶפֶס, שֵׁשׁ אַרְבַּע שָׁלוֹשׁ…
| אֶפֶסЭ́фес · ÉfesЕ́фесЭ́фэсЕ́фес | 0 zero0 ноль0 нуль0 cero0 null0 нуль0 nol0 нула0 zéro0 zero | |
| אַחַתАха́т · AchátAjátАха́тAkhátАха́тAxátАха́тAkhát | 1 one1 один1 один1 uno1 én1 адзін1 bir1 едно1 un1 jeden | |
| שְׁתַּיִםШта́им · ShtáyimШта́їмSjtájimШта́йімШта́йимChtáyimSztájim | 2 two2 два2 два2 dos2 to2 два2 ikki2 две2 deux2 dwa | |
| שָׁלוֹשׁШало́ш · ShalóshШало́шSjalósjШало́шШало́шChalóchSzalósz | 3 three3 три3 три3 tres3 tre3 тры3 uch3 три3 trois3 trzy | |
| אַרְבַּעА́рба · ÁrbaА́рбаА́рбаА́рба | 4 four4 четыре4 чотири4 cuatro4 fire4 чатыры4 toʻrt4 четири4 quatre4 cztery | |
| חָמֵשׁХаме́ш · ChaméshJaméshХаме́шKhamésjХамэ́шXaméshХаме́шKhaméchChamész | 5 five5 пять5 пʼять5 cinco5 fem5 пяць5 besh5 пет5 cinq5 pięć | |
| שֵׁשׁШеш · SheshШешSjesjШэшШешChechSzesz | 6 six6 шесть6 шість6 seis6 seks6 шэсць6 olti6 шест6 six6 sześć | |
| שֶׁבַעШе́ва · ShévaШе́ваSjévaШэ́ваШе́ваChévaSzéwa | 7 seven7 семь7 сім7 siete7 sju7 сем7 yetti7 седем7 sept7 siedem | |
| שְׁמוֹנֶהШмонэ́ · ShmonéШмоне́SjmonéШмонэ́Шмоне́ChmonéSzmoné | 8 eight8 восемь8 вісім8 ocho8 åtte8 восем8 sakkiz8 осем8 huit8 osiem | |
| תֵּשַׁעТэ́ша · TéshaТе́шаTésjaТэ́шаТе́шаTéchaTésza | 9 nine9 девять9 девʼять9 nueve9 ni9 дзевяць9 toʻqqiz9 девет9 neuf9 dziewięć | |
| עֶשֶׂרЭ́сер · ÉserЕ́серЭ́сэрЕ́сер | 10 ten10 десять10 десять10 diez10 ti10 дзесяць10 oʻn10 десет10 dix10 dziesięć | |
| מִסְפַּר טֶלֶפוֹןМиспа́р телефо́н · Mispár telefónМіспа́р телефо́нМіспа́р тэлэфо́нМиспа́р телефо́н | phone numberномер телефонаномер телефонуnúmero de teléfonotelefonnummerнумар тэлефонаtelefon raqamiтелефонен номерnuméro de téléphonenumer telefonu | |
| מִשְׁטָרָהМиштара́ · MishtaráМіштара́MisjtaráМіштара́Миштара́MichtaráMisztará | police — 100полиция — 100поліція — 100policía — 100politi — 100паліцыя — 100politsiya — 100полиция — 100police — 100policja — 100 | |
| מָגֵן דָּוִד אָדוֹםМаге́н Дави́д Адо́м · Magén David AdómMaguén David AdómМаґе́н Давід Адо́мМаґэ́н Давід Адо́мМаге́н Давид Адо́мMaguén David AdómMagén Dawid Adóm | ambulance — 101скорая помощь — 101швидка допомога — 101ambulancia — 101ambulanse — 101хуткая дапамога — 101tez yordam — 101бърза помощ — 101ambulance — 101pogotowie — 101 | |
| מְכַבֵּי אֵשׁМехабе́й эш · Mechabéi eshMejabéi eshМехабе́й ешMekhabéi esjМэхабэ́й эшMexabéi eshМехабе́й ешMekhabéi echMechabéi esz | fire brigade — 102пожарные — 102пожежники — 102bomberos — 102brannvesen — 102пажарныя — 102oʻt oʻchiruvchilar — 102пожарна — 102pompiers — 102straż pożarna — 102 |
The week starts on Sunday, and the days are numbered — first, second, third… — written with letters: א׳ is Sunday, ו׳ is Friday. Then Shabbat.Неделя начинается с воскресенья, и дни пронумерованы — первый, второй, третий… — и пишутся буквами: א׳ — воскресенье, ו׳ — пятница. Потом шабат.Тиждень починається з неділі, і дні пронумеровані — перший, другий, третій… — і пишуться літерами: א׳ — неділя, ו׳ — пʼятниця. Потім шабат.La semana empieza el domingo y los días van numerados — primero, segundo, tercero… — y se escriben con letras: א׳ es el domingo, ו׳ el viernes. Luego el shabat.Uken begynner på søndag, og dagene er nummerert — første, andre, tredje… — og skrives med bokstaver: א׳ er søndag, ו׳ er fredag. Så kommer sabbat.Тыдзень пачынаецца з нядзелі, і дні пранумараваныя — першы, другі, трэці… — і пішуцца літарамі: א׳ — нядзеля, ו׳ — пятніца. Потым шабат.Hafta yakshanbadan boshlanadi, kunlar raqamlangan — birinchi, ikkinchi, uchinchi… — va harflar bilan yoziladi: א׳ — yakshanba, ו׳ — juma. Soʻng shabbat.Седмицата започва в неделя, а дните са номерирани — първи, втори, трети… — и се пишат с букви: א׳ е неделя, ו׳ е петък. После е шабат.La semaine commence le dimanche, et les jours sont numérotés — premier, deuxième, troisième… — écrits avec des lettres : א׳ est dimanche, ו׳ est vendredi. Puis vient le chabbat.Tydzień zaczyna się w niedzielę, a dni są numerowane — pierwszy, drugi, trzeci… — i zapisywane literami: א׳ to niedziela, ו׳ to piątek. Potem szabat.
| יוֹם רִאשׁוֹןЙом ришо́н · Yom rishónЙом рішо́нJom risjónЁм рішо́нЙом ришо́нYom richónJom riszón | Sunday (א׳)воскресенье (א׳)неділя (א׳)domingo (א׳)søndag (א׳)нядзеля (א׳)yakshanba (א׳)Неделя (א׳)Dimanche (א׳)Niedziela (א׳) | |
| יוֹם שֵׁנִיЙом шени́ · Yom sheníЙом шені́Jom sjeníЁм шэні́Йом шени́Yom cheníJom szení | Monday (ב׳)понедельник (ב׳)понеділок (ב׳)lunes (ב׳)mandag (ב׳)панядзелак (ב׳)dushanba (ב׳)Понеделник (ב׳)Lundi (ב׳)Poniedziałek (ב׳) | |
| יוֹם שְׁלִישִׁיЙом шлиши́ · Yom shlishíЙом шліші́Jom sjlisjíЁм шліші́Йом шлиши́Yom chlichíJom szliszí | Tuesday (ג׳)вторник (ג׳)вівторок (ג׳)martes (ג׳)tirsdag (ג׳)аўторак (ג׳)seshanba (ג׳)Вторник (ג׳)Mardi (ג׳)Wtorek (ג׳) | |
| יוֹם רְבִיעִיЙом рвии́ · Yom revi'íЙом ревіʼі́Jom revi'íЁм рэві’і́Yom reviʼíЙом реви’и́Jom rewi'í | Wednesday (ד׳)среда (ד׳)середа (ד׳)miércoles (ד׳)onsdag (ד׳)серада (ד׳)chorshanba (ד׳)Сряда (ד׳)Mercredi (ד׳)Środa (ד׳) | |
| יוֹם חֲמִישִׁיЙом хамиши́ · Yom chamishíYom jamishíЙом хаміші́Jom khamisjíЁм хаміші́Yom xamishíЙом хамиши́Yom khamichíJom chamiszí | Thursday (ה׳)четверг (ה׳)четвер (ה׳)jueves (ה׳)torsdag (ה׳)чацвер (ה׳)payshanba (ה׳)Четвъртък (ה׳)Jeudi (ה׳)Czwartek (ה׳) | |
| יוֹם שִׁשִּׁיЙом шиши́ · Yom shishíЙом шіші́Jom sjisjíЁм шіші́Йом шиши́Yom chichíJom sziszí | Friday (ו׳)пятница (ו׳)пʼятниця (ו׳)viernes (ו׳)fredag (ו׳)пятніца (ו׳)juma (ו׳)Петък (ו׳)Vendredi (ו׳)Piątek (ו׳) | |
| שַׁבָּתШаба́т · ShabátШаба́тSjabátШаба́тШаба́тChabátSzabát | Saturday, Shabbatсуббота, шабатсубота, шабатsábado, shabatlørdag, sabbatсубота, шабатshanba, shabbatСъбота, шабатSamedi, le chabbatSobota, szabat | |
| הַיּוֹםХа-йо́м · Ha-yómГа-йо́мHa-jómГа-ё́мХа-йо́мHa-jóm | todayсегоднясьогодніhoyi dagсённяbugunднесaujourd’huidziś | |
| תַּאֲרִיךְТаари́х · Ta'aríchTa'aríjТаʼарі́хTa'aríkhТа’арі́хTaʼaríxТа’ари́хTa'aríkh | dateдатадатаfechadatoдатаsanaдатаdatedata | |
| תַּאֲרִיךְ לֵידָהТаари́х леда́ · Ta'arích ledáTa'aríj ledáТаʼарі́х леда́Ta'aríkh ledáТа’арі́х лэда́Taʼaríx ledáТа’ари́х леда́Ta'aríkh ledá | date of birthдата рождениядата народженняfecha de nacimientofødselsdatoдата нараджэнняtugʻilgan sanaдата на ражданеdate de naissancedata urodzenia | |
| עוֹנָהОна́ · OnáОна́Она́Она́ | seasonвремя года, сезонпора рокуestaciónårstidпара годаfaslсезонsaisonpora roku | |
| סְתָוСтав · StavСтавСтавСтавStaw | autumnосеньосіньotoñohøstвосеньkuzесенautomnejesień | |
| חֹרֶףХо́реф · ChórefJórefХо́рефKhórefХо́рэфXórefХо́рефKhóref | winterзимазимаinviernovinterзімаqishзимаhiverzima | |
| אָבִיבАви́в · AvívАві́вАві́вАви́вAwíw | springвеснавеснаprimaveravårвяснаbahorпролетprintempswiosna | |
| קַיִץКа́иц · KáyitsКа́їцKájitsКа́йіцКа́йицKájic | summerлетолітоveranosommerлетаyozлятоétélato |
שֶׁמֶשׁ is feminine with no ending to show it, and so is רוּחַ.שֶׁמֶשׁ женского рода, хотя окончания нет, и רוּחַ тоже.שֶׁמֶשׁ жіночого роду, хоча закінчення немає, і רוּחַ теж.שֶׁמֶשׁ es femenino sin ninguna terminación que lo muestre, y רוּחַ también.שֶׁמֶשׁ er hunkjønn uten noen endelse som viser det, og det er רוּחַ også.שֶׁמֶשׁ жаночага роду, хоць канчатка няма, і רוּחַ таксама.שֶׁמֶשׁ qoʻshimchasiz boʻlsa ham ayol jinsida, רוּחַ ham shunday.שֶׁמֶשׁ е от женски род без окончание, което да го показва, както и רוּחַ.שֶׁמֶשׁ est féminin sans terminaison pour le montrer, et רוּחַ aussi.שֶׁמֶשׁ jest rodzaju żeńskiego bez końcówki, która by to pokazywała, podobnie jak רוּחַ.
| מֶזֶג אֲוִירМэ́зег ави́р · Mézeg avírМе́зеґ аві́рМэ́зэґ аві́рМе́зег ави́рMézeg awír | weatherпогодапогодаel tiempoværнадвор’еob-havoвреме (метеорологично)météo, tempspogoda | |
| חַםХам · ChamJamХамKhamХамXamХамKham | hotжаркоспекотноhace calorvarmtгорачаissiqгорещchaudgorący | |
| קַרКар · KarКарКарКар | coldхолоднохолодноhace fríokaldtхоладнаsovuqстуденfroidzimny | |
| נָעִיםНаи́м · Na'ímНаʼі́мНа’і́мNaʼímНа’и́м | pleasant — neither hot nor coldприятно — ни жарко, ни холодноприємно — ні спекотно, ні холодноagradable, ni calor ni fríobehagelig — verken varmt eller kaldtпрыемна — ні горача, ні холаднаyoqimli — na issiq, na sovuqприятно — нито горещо, нито студеноdoux — ni chaud ni froidprzyjemnie — ani gorąco, ani zimno | |
| חֹםХом · ChomJomХомKhomХомXomХомKhom | heat, temperatureжара, температураспека, температураcalor, temperaturavarme, temperaturспёка, тэмператураissiqlik, haroratжега, температураchaleur, températureupał, temperatura | |
| שֶׁמֶשׁШе́меш · ShémeshШе́мешSjémesjШэ́мэшШе́мешChémechSzémesz | sunсолнцесонцеsolsolсонцаquyoshслънцеsoleilsłońce | |
| רוּחַРу́ах · RúachRúajРу́ахRúakhРу́ахRúaxРу́ахRoúakh | windветервітерvientovindвецерshamolвятърventwiatr | |
| גֶּשֶׁםГе́шем · GéshemGuéshemҐе́шемGésjemҐэ́шэмГе́шемGuéchemGészem | rainдождьдощlluviaregnдожджyomgʻirдъждpluiedeszcz | |
| יֵשׁ שֶׁמֶשׁЙеш ше́меш · Yesh shémeshЄш ше́мешJesj sjémesjЕш шэ́мэшЙеш ше́мешYech chémechJesz szémesz | it's sunnyсолнечносонячноhace soldet er solсонечнаquyoshliслънчево еil fait soleiljest słonecznie | |
| אֵין רוּחַЭйн ру́ах · Ein rúachEin rúajЕйн ру́ахEin rúakhЭйн ру́ахEin rúaxЕйн ру́ахEin roúakh | there's no windветра нетвітру немаєno hace vientodet er vindstilleветру нямаshamol yoʻqняма вятърil n’y a pas de ventnie ma wiatru | |
| אֵין גֶּשֶׁםЭйн ге́шем · Ein géshemEin guéshemЕйн ґе́шемEin gésjemЭйн ґэ́шэмЕйн ге́шемEin guéchemEin gészem | no rainдождя нетдощу немаєno lluevedet regner ikkeдажджу нямаyomgʻir yoʻqбез дъждpas de pluiebez deszczu | |
| אוּלַי גֶּשֶׁםУ́лай ге́шем · Úlai géshemÚlai guéshemУ́лаі ґе́шемÚlai gésjemУ́лаі ґэ́шэмУ́лаи ге́шемOúlaï guéchemÚlai gészem | maybe rainможет быть, дождьможливо, дощquizás lluevakanskje regnмагчыма, дожджbalki yomgʻirможе би дъждpeut-être de la pluiemoże deszcz |
פֹּה and כָּאן both mean here. The places come with הַ־ when you ask for one: אֵיפֹה הַבַּנְק?פֹּה и כָּאן — оба «здесь». Когда спрашивают о месте, добавляют הַ־: אֵיפֹה הַבַּנְק?פֹּה і כָּאן — обидва «тут». Коли питають про місце, додають הַ־: אֵיפֹה הַבַּנְק?פֹּה y כָּאן significan los dos aquí. Al preguntar por un lugar se añade הַ־: אֵיפֹה הַבַּנְק?פֹּה og כָּאן betyr begge her. Når du spør etter et sted, får det הַ־: אֵיפֹה הַבַּנְק?פֹּה і כָּאן — абодва «тут». Калі пытаюцца пра месца, дадаюць הַ־: אֵיפֹה הַבַּנְק?פֹּה va כָּאן ikkalasi ham «bu yerda» degani. Joy haqida soʻralganda הַ־ qoʻshiladi: אֵיפֹה הַבַּנְק?פֹּה и כָּאן означават тук. Местата идват с הַ־, когато питате за конкретно: אֵיפֹה הַבַּנְק?פֹּה et כָּאן veulent dire ici. Les lieux prennent הַ־ quand on en demande un : אֵיפֹה הַבַּנְק ?פֹּה i כָּאן znaczą tutaj. Miejsca dostają הַ־, gdy pytasz o konkretne: אֵיפֹה הַבַּנְק?
| בַּנְקБанк · BankБанкБанкБанк | bankбанкбанкbancobankбанкbankбанкаbanquebank | |
| דֹּאַרДо́ар · DóarДо́арДо́арДо́ар | post office, postпочтапоштаcorreospostпоштаpochtaпощаposte, bureau de postepoczta | |
| קוּפַּת חוֹלִיםКупа́т холи́м · Kupát cholímKupát jolímКупа́т холі́мKupát kholímКупа́т холі́мKupát xolímКупа́т холи́мKoupát kholím | health fund clinic (like Maccabi)больничная касса, поликлиника (как Маккаби)лікарняна каса, поліклініка (як Маккабі)mutua médica, ambulatorio (como Macabi)helsekasse, legesenter (som Maccabi)бальнічная каса, паліклініка (як Макабі)kasallik kassasi, poliklinika (Makkabi kabi)поликлиника на здравната каса (като Макаби)dispensaire de la caisse maladie (comme Maccabi)przychodnia kasy chorych (jak Maccabi) | |
| מִינִימַרְקֶטМинима́ркет · MinimárketМініма́ркетМініма́ркэтМинима́ркет | minimarketминимаркетмінімаркетminimercadonærbutikkмінімаркетminimarketминимаркетsupéretteminimarket | |
| שׁוּקШук · ShukШукSjukШукШукChoukSzuk | marketрынокринокmercadomarkedрынакbozorпазарmarchétarg | |
| מִשְׂרַד הַפְּנִיםМисра́д ха-пни́м · Misrád ha-pnímМісра́д га-пні́мМісра́д га-пні́мМисра́д ха-пни́м | Ministry of the InteriorМВД, министерство внутренних делМВС, міністерство внутрішніх справMinisterio del InteriorinnenriksdepartementetМУС, міністэрства ўнутраных спраўIchki ishlar vazirligiМинистерство на вътрешните работиMinistère de l’IntérieurMinisterstwo Spraw Wewnętrznych | |
| מִשְׂרַד הַקְּלִיטָהМисра́д ха-клита́ · Misrád ha-klitáМісра́д га-кліта́Місра́д га-кліта́Мисра́д ха-клита́ | Ministry of Absorption, for new immigrantsминистерство абсорбции, для репатриантовміністерство абсорбції, для репатріантівMinisterio de Absorción, para los nuevos inmigrantesintegreringsdepartementet, for nye innvandrereміністэрства абсорбцыі, для рэпатрыянтаўAbsorbsiya vazirligi, yangi repatriantlar uchunМинистерство на абсорбцията, за новите имигрантиMinistère de l’Intégration, pour les nouveaux immigrantsMinisterstwo Absorpcji, dla nowych imigrantów | |
| תַּחֲנַת אוֹטוֹבּוּסТахана́т о́тобус · Tachanát ótobusTajanát ótobusТахана́т о́тобусTakhanát ótobusТахана́т о́тобусTaxanát ótobusТахана́т о́тобусTakhanát ótobous | bus stopавтобусная остановкаавтобусна зупинкаparada de autobúsbussholdeplassаўтобусны прыпынакavtobus bekatiавтобусна спиркаarrêt de busprzystanek autobusowy | |
| בֵּית סֵפֶרБейт се́фер · Beit séferБейт се́ферБэйт сэ́фэрБейт се́ферBeït séfer | schoolшколашколаescuelaskoleшколаmaktabучилищеécoleszkoła | |
| פֹּה = כָּאןПо = кан · Po = kanПо = канПо = канПо = кан | hereздесьтутaquíherтутbu yerdaтукicitutaj | |
| שָׁםШам · ShamШамSjamШамШамChamSzam | thereтамтамallíderтамu yerdaтамlà-bastam | |
| עַל יַדАль яд · Al yadАл ядAl jadАл ядАл ядAl jad | next toрядом споруч ізal lado deved siden avпобач зyonidaдо, до самияà côté deobok | |
| מוּלМуль · MulМулМулМулMoul | oppositeнапротивнавпротиenfrente deoverforнасупрацьqarshisidaсрещуen facenaprzeciwko |
The ID card and the questions every office asks. On a form the address is הַמַּעַן; in speech it is הַכְּתֹבֶת.Теудат зеут и вопросы, которые задают в любом учреждении. В анкете адрес — הַמַּעַן, в разговоре — הַכְּתֹבֶת.Теудат зеут і питання, які ставлять у будь-якій установі. В анкеті адреса — הַמַּעַן, у розмові — הַכְּתֹבֶת.El documento de identidad y lo que preguntan en cualquier oficina. En un formulario la dirección es הַמַּעַן; al hablar, הַכְּתֹבֶת.ID-kortet og spørsmålene hvert kontor stiller. På et skjema er adressen הַמַּעַן; i tale er den הַכְּתֹבֶת.Тэудат зэут і пытанні, якія задаюць у кожнай установе. У анкеце адрас — הַמַּעַן, у размове — הַכְּתֹבֶת.Shaxsiy guvohnoma va har bir idorada beriladigan savollar. Anketada manzil — הַמַּעַן, ogʻzaki nutqda — הַכְּתֹבֶת.Личната карта и въпросите, които задава всяка служба. Във формуляр адресът е הַמַּעַן; в разговор е הַכְּתֹבֶת.La carte d’identité et les questions que pose chaque administration. Sur un formulaire, l’adresse est הַמַּעַן ; à l’oral, c’est הַכְּתֹבֶת.Dowód osobisty i pytania, które zadaje każdy urząd. W formularzu adres to הַמַּעַן; w mowie to הַכְּתֹבֶת.
| תְּעוּדַת זֶהוּתТеуда́т зеу́т · Te'udát zehútТеʼуда́т зегу́тТэ’уда́т зэгу́тTeʼudát zehútТе’уда́т зеху́тTe'oudát zehoút | ID cardудостоверение личностипосвідчення особиdocumento de identidadID-kortпасведчанне асобыshaxsiy guvohnomaЛична картаCarte d’identitéDowód osobisty | |
| מִסְפַּר זֶהוּתМиспа́р зеу́т · Mispár zehútМіспа́р зегу́тМіспа́р зэгу́тМиспа́р зеху́тMispár zehoút | ID numberномер удостоверенияномер посвідченняnúmero de identidadID-nummerнумар пасведчанняshaxsiy raqamНомер на личната картаNuméro d’identitéNumer dowodu osobistego | |
| שֵׁם פְּרָטִיШем прати́ · Shem pratíШем праті́Sjem pratíШэм праті́Шем прати́Chem pratíSzem pratí | first nameимяімʼяnombrefornavnімяismимеprénomimię | |
| שֵׁם מִשְׁפָּחָהШем мишпаха́ · Shem mishpacháShem mishpajáШем мішпаха́Sjem misjpakháШэм мішпаха́Shem mishpaxáШем мишпаха́Chem michpakháSzem miszpachá | last nameфамилияпрізвищеapellidoetternavnпрозвішчаfamiliyaфамилияnom de famillenazwisko | |
| כְּתֹבֶתКто́вет · KtóvetКто́ветКто́вэтКто́ветKtówet | addressадресадресаdirecciónadresseадрасmanzilадресadresseadres | |
| מַעַןМа́ан · Má'anМа́ʼанМа́’анMáʼanМа́’ан | address, on a formадрес, в анкетеадреса, в анкетіdirección, en un formularioadresse, på et skjemaадрас, у анкецеmanzil, anketadaадрес, във формулярadresse, sur un formulaireadres, w formularzu | |
| מִסְפַּר בַּיִתМиспа́р ба́йит · Mispár báyitМіспа́р ба́їтMispár bájitМіспа́р ба́йітМиспа́р ба́йитMispár bájit | house numberномер доманомер будинкуnúmero de la casahusnummerнумар домаuy raqamiномер на сградатаnuméro de ruenumer domu | |
| מִסְפַּר דִּירָהМиспа́р дира́ · Mispár diráМіспа́р діра́Міспа́р діра́Миспа́р дира́ | flat numberномер квартирыномер квартириnúmero del pisoleilighetsnummerнумар кватэрыxonadon raqamiномер на апартаментаnuméro d’appartementnumer mieszkania | |
| יִשּׁוּבИшу́в · YishúvЇшу́вJisjúvЙішу́вЙишу́вYichoúvJiszúw | town, place of residenceнаселённый пунктнаселений пунктlocalidadbostedнаселены пунктaholi punktiнаселено място, местожителствоlocalité, lieu de résidencemiejscowość, miejsce zamieszkania | |
| מַצָּב מִשְׁפַּחְתִּיМаца́в мишпахти́ · Matsáv mishpachtíMatsáv mishpajtíМаца́в мішпахті́Matsáv misjpakhtíМаца́в мішпахті́Matsáv mishpaxtíМаца́в мишпахти́Matsáv michpakhtíMacáw miszpachtí | marital statusсемейное положениесімейний станestado civilsivilstandсямейнае становішчаoilaviy holatсемейно положениеsituation de famillestan cywilny | |
| בַּעַלБа́аль · Bá'alБа́ʼалБа́’алBáʼalБа́’ал | husbandмужчоловікmaridoektemannмужerсъпругmarimąż | |
| אִשָּׁהИша́ · IsháІша́IsjáІша́Иша́IcháIszá | wife, womanжена, женщинадружина, жінкаesposa, mujerkone, kvinneжонка, жанчынаxotin, ayolсъпруга, женаépouse, femmeżona, kobieta | |
| וָתִיק / וָתִיקָהВати́к / ватика́ · Vatík / vatikáВаті́к / ватіка́Ваті́к / ватіка́Вати́к / ватика́Watík / watiká | old-timer — the opposite of newстарожил — противоположность «новенький»старожил — протилежність «новенький»veterano — lo contrario de nuevoveteran — det motsatte av nyстаражыл — процілегласць «новенькі»faxriy — «yangi»ning teskarisiстарожил — обратното на новancien — le contraire de nouveaustary mieszkaniec — przeciwieństwo nowego | |
| נוֹלַדְתִּי בְּ…Нола́дти бе… · Noládti be…Нола́дті бе…Нола́дті бэ…Нола́дти бе… | I was born in…Я родился / родилась в…Я народився / народилася в…Nací en…Jeg er født i…Я нарадзіўся / нарадзілася ў…Men … da tugʻilganmanРоден съм / родена съм в…Je suis né(e) à / en…Urodziłem się / urodziłam się w… | |
| אֵיפֹה נוֹלַדְתָּ / נוֹלַדְתְּ?Э́йфо нола́дта / нола́дт? · Éifo noládeta / noládet?Е́йфо нола́дета / нола́дет?Э́йфо нола́дэта / нола́дэт?Е́йфо нола́дета / нола́дет? | Where were you born?Где ты родился / родилась?Де ти народився / народилася?¿Dónde naciste?Hvor er du født?Дзе ты нарадзіўся / нарадзілася?Qayerda tugʻilgansiz?Къде сте роден?Où êtes-vous né ?Gdzie się pan urodził? | |
| מָתַי נוֹלַדְתָּ / נוֹלַדְתְּ?Мата́й нола́дта / нола́дт? · Matái noládeta / noládet?Мата́і нола́дета / нола́дет?Мата́і нола́дэта / нола́дэт?Мата́и нола́дета / нола́дет? | When were you born?Когда ты родился / родилась?Коли ти народився / народилася?¿Cuándo naciste?Når er du født?Калі ты нарадзіўся / нарадзілася?Qachon tugʻilgansiz?Кога сте роден?Quand êtes-vous né ?Kiedy się pan urodził? | |
| עַמּוּדАму́д · AmúdАму́дАму́дАму́дAmoúd | pageстраницасторінкаpáginasideстаронкаsahifaстраницаpagestrona |