← QuestionsВопросыЗапитанняPreguntasSpørsmålПытанніSavollarВъпросиQuestionsPytania

Вопросы · QuestionsЗапитанняPreguntasSpørsmålПытанніSavollarВъпросиQuestionsPytania שְׁאֵלוֹת

20 question words, then every other way to ask: yes or no, is there, can I, and a question inside a sentence — each with nikud, pronunciation and translation.Вопросительные слова (20), а затем все остальные способы спросить: да или нет, есть ли, можно ли, и вопрос внутри предложения — с огласовками, произношением и переводом.20 питальних слів, а потім усі інші способи запитати: так чи ні, чи є, чи можна, і питання всередині речення — кожне з огласовками, вимовою та перекладом.20 palabras interrogativas y luego todas las demás formas de preguntar: sí o no, hay, puedo, y una pregunta dentro de una oración — cada una con nikud, pronunciación y traducción.20 spørreord, og deretter alle de andre måtene å spørre på: ja eller nei, finnes det, kan jeg, og et spørsmål inne i en setning — hver med nikud, uttale og oversettelse.20 пытальных слоў, а потым усе іншыя спосабы спытаць: так ці не, ці ёсць, ці можна і пытанне ўнутры сказа — кожнае з нікудам, вымаўленнем і перакладам.20 ta so‘roq so‘zi, keyin so‘rashning boshqa barcha usullari: ha yoki yo‘q, bormi, mumkinmi va gap ichidagi savol — har biri nikud, talaffuz va tarjima bilan.20 въпросителни думи, после всички други начини да попитате: да или не, има ли, може ли и въпрос вътре в изречение — всеки с никуд, произношение и превод.20 mots interrogatifs, puis toutes les autres façons de demander : oui ou non, est-ce qu’il y a, est-ce que je peux, et la question dans une phrase — chacune avec nikoud, prononciation et traduction.20 słów pytających, a potem wszystkie inne sposoby pytania: tak lub nie, czy jest, czy mogę i pytanie wewnątrz zdania — każde z nikudem, wymową i tłumaczeniem.

1. Вопросительные слова · The question wordsПитальні словаLas palabras interrogativasSpørreordeneПытальныя словыSo‘roq so‘zlariВъпросителните думиLes mots interrogatifsSłowa pytające מִלּוֹת שְׁאֵלָה

The first ten are the printed sheet. The next ten are the ones that come with a preposition in front — Hebrew glues the preposition to the question word instead of leaving it at the end, as English does with who … with?Первые десять — с печатного листа. Следующие десять идут с предлогом впереди: в иврите, как и в русском, предлог стоит перед вопросительным словом — с кем?Перші десять — з друкованого листка. Наступні десять — ті, що мають прийменник попереду: іврит приклеює прийменник до питального слова, а не лишає його в кінці, як англійська в who … with?Las diez primeras son las de la hoja impresa. Las diez siguientes llevan una preposición delante: el hebreo pega la preposición a la palabra interrogativa en vez de dejarla al final, como hace el inglés con who … with?De første ti er det trykte arket. De neste ti er de som kommer med en preposisjon foran — hebraisk limer preposisjonen til spørreordet i stedet for å la den stå til slutt, slik norsk gjør med hvem … med?Першыя дзесяць — з надрукаванага аркуша. Наступныя дзесяць ідуць з прыназоўнікам спераду — іўрыт прылепляе прыназоўнік да пытальнага слова, а не пакідае яго ў канцы, як англійская ў who … with?Birinchi o‘ntasi — bosma varaqdan. Keyingi o‘ntasi oldida predlog bilan keladi — ivrit predlogni ingliz tilidagi who … with? kabi oxirida qoldirmay, so‘roq so‘ziga yopishtiradi.Първите десет са от печатния лист. Следващите десет идват с предлог отпред — ивритът залепва предлога за въпросителната дума, вместо да го остави накрая, както английският в who … with?Les dix premiers sont ceux de la fiche imprimée. Les dix suivants viennent avec une préposition devant — l’hébreu colle la préposition au mot interrogatif au lieu de la laisser à la fin, comme l’anglais dans who … with?Pierwsza dziesiątka to drukowany arkusz. Kolejna dziesiątka ma przyimek z przodu — hebrajski przykleja przyimek do słowa pytającego, zamiast zostawiać go na końcu, jak angielski w who … with?

2. Да или нет — вообще без вопросительного слова · Yes or no — no question word at allТак чи ні — взагалі без питального словаSí o no — sin ninguna palabra interrogativaJa eller nei — uten spørreord i det hele tattТак ці не — зусім без пытальнага словаHa yoki yo‘q — so‘roq so‘zisizДа или не — изобщо без въпросителна думаOui ou non — sans aucun mot interrogatifTak lub nie — bez żadnego słowa pytającego שְׁאֵלוֹת כֵּן אוֹ לֹא

Take the statement and raise your voice at the end. Nothing else moves: there is no do, no is, no change of order. הַאִם in front marks the question in writing; in speech you leave it off.Возьмите утверждение и поднимите голос в конце. Больше ничего не меняется: ни лишних слов, ни другого порядка. הַאִם в начале отмечает вопрос на письме; в речи его опускают.Візьміть твердження й підвищте голос у кінці. Більше нічого не змінюється: немає ні do, ні is, ні зміни порядку слів. הַאִם на початку позначає питання на письмі; в усному мовленні його пропускають.Toma la afirmación y sube la voz al final. Nada más cambia: no hay do, no hay is, no cambia el orden. הַאִם al principio marca la pregunta por escrito; al hablar se omite.Ta utsagnet og løft stemmen på slutten. Ingenting annet flytter seg: ingen do, ingen is, ingen endret ordstilling. הַאִם foran markerer spørsmålet skriftlig; i tale sløyfer du det.Вазьміце сцвярджэнне і падніміце голас у канцы. Больш нічога не мяняецца: няма дапаможнага дзеяслова, няма змены парадку слоў. הַאִם спачатку пазначае пытанне на пісьме; у гутарцы яго не кажуць.Darak gapni oling va oxirida ovozingizni ko‘taring. Boshqa hech narsa o‘zgarmaydi: yordamchi so‘z yo‘q, so‘z tartibi o‘zgarmaydi. Boshidagi הַאִם savolni yozuvda belgilaydi; og‘zaki nutqda uni aytmaysiz.Вземете твърдението и повишете глас в края. Нищо друго не се мести: няма спомагателен глагол, няма смяна на словореда. הַאִם отпред отбелязва въпроса в писмен вид; в говора го изпускате.Prenez l’affirmation et montez la voix à la fin. Rien d’autre ne bouge : pas de est-ce que, pas d’inversion. הַאִם en tête marque la question à l’écrit ; à l’oral on l’omet.Weź zdanie oznajmujące i podnieś głos na końcu. Nic innego się nie zmienia: nie ma słowa posiłkowego, nie zmienia się szyk. הַאִם na początku oznacza pytanie w piśmie; w mowie się go pomija.

3. Есть ли … ? — יֵשׁ и אֵין · Is there … ? — יֵשׁ and אֵיןЧи є … ? — יֵשׁ і אֵין¿Hay … ? — יֵשׁ y אֵיןFinnes det … ? — יֵשׁ og אֵיןЦі ёсць … ? — יֵשׁ і אֵין… bormi? — יֵשׁ va אֵיןИма ли … ? — יֵשׁ и אֵיןEst-ce qu’il y a … ? — יֵשׁ et אֵיןCzy jest … ? — יֵשׁ i אֵין יֵשׁ? אֵין?

יֵשׁ there is and אֵין there isn't never change for gender or number. Asked with a rising voice they are the fridge question. Answer כֵּן, יֵשׁ Ken, yesh or לֹא, אֵין Lo, ein — never לֹא יֵשׁ.יֵשׁ есть и אֵין нет не меняются ни по роду, ни по числу. С поднятым голосом это и есть вопрос про холодильник. Отвечайте כֵּן, יֵשׁ Кен, йеш или לֹא, אֵין Ло, эйн — никогда не לֹא יֵשׁ.יֵשׁ є і אֵין немає ніколи не змінюються за родом чи числом. Із підвищеним голосом вони і є питанням про холодильник. Відповідайте כֵּן, יֵשׁ Кен, єш або לֹא, אֵין Ло, ейн — ніколи не לֹא יֵשׁ.יֵשׁ hay y אֵין no hay nunca cambian por género ni número. Dichas con la voz subiendo, son la pregunta del refrigerador. Responde כֵּן, יֵשׁ Ken, yesh o לֹא, אֵין Lo, ein — nunca לֹא יֵשׁ.יֵשׁ det finnes og אֵין det finnes ikke endrer seg aldri etter kjønn eller tall. Spurt med stigende stemme er de kjøleskapsspørsmålet. Svar כֵּן, יֵשׁ Ken, jesj eller לֹא, אֵין Lo, ein — aldri לֹא יֵשׁ.יֵשׁ ёсць і אֵין няма ніколі не мяняюцца па родзе і ліку. Сказаныя з узыходнай інтанацыяй, яны і ёсць пытанне пра халадзільнік. Адказвайце כֵּן, יֵשׁ Кен, еш або לֹא, אֵין Ло, эйн — ніколі не לֹא יֵשׁ.יֵשׁ bor va אֵין yo‘q hech qachon rod yoki son bo‘yicha o‘zgarmaydi. Ko‘tariluvchi ohang bilan aytilsa, ular muzlatgich savoliga aylanadi. Javob: כֵּן, יֵשׁ Ken, yesh yoki לֹא, אֵין Lo, ein — hech qachon לֹא יֵשׁ emas.יֵשׁ има и אֵין няма никога не се менят по род и число. Казани с повишаваща се интонация, те са въпросът за хладилника. Отговаряйте כֵּן, יֵשׁ Кен, йеш или לֹא, אֵין Ло, ейн — никога לֹא יֵשׁ.יֵשׁ il y a et אֵין il n’y a pas ne changent jamais en genre ni en nombre. Dits avec une intonation montante, ils forment la question du frigo. Répondez כֵּן, יֵשׁ Ken, yesh ou לֹא, אֵין Lo, ein — jamais לֹא יֵשׁ.יֵשׁ jest i אֵין nie ma nigdy nie zmieniają się ze względu na rodzaj i liczbę. Wypowiedziane z rosnącą intonacją są pytaniem o lodówkę. Odpowiadaj כֵּן, יֵשׁ Ken, jesz albo לֹא, אֵין Lo, ejn — nigdy לֹא יֵשׁ.

4. Просьбы — אֶפְשָׁר · Asking for something — אֶפְשָׁרЯк попросити — אֶפְשָׁרPedir algo — אֶפְשָׁרÅ be om noe — אֶפְשָׁרПапрасіць нешта — אֶפְשָׁרNimanidir so‘rash — אֶפְשָׁרДа помолите за нещо — אֶפְשָׁרDemander quelque chose — אֶפְשָׁרProśba o coś — אֶפְשָׁר בַּקָּשׁוֹת

אֶפְשָׁר + an infinitive is the all-purpose can I, may I, is it possible. It has no gender, so it is the safest question you own.אֶפְשָׁר + инфинитив — универсальное можно, могу ли я. У него нет рода, так что это самый надёжный вопрос из всех.אֶפְשָׁר + інфінітив — універсальне можна, чи можу я, чи можливо. У нього немає роду, тож це найнадійніше питання, яке ви знаєте.אֶפְשָׁר + infinitivo es el comodín para ¿puedo?, ¿se puede?, ¿es posible?. No tiene género, así que es la pregunta más segura que tienes.אֶפְשָׁר + infinitiv er det allsidige kan jeg, får jeg, er det mulig. Det har ikke kjønn, så det er det tryggeste spørsmålet du har.אֶפְשָׁר + інфінітыў — універсальнае можна, ці магу я. Яно не мае роду, таму гэта самае надзейнае пытанне, якое ў вас ёсць.אֶפְשָׁר + infinitiv — hamma joyda ishlaydigan mumkinmi, bo‘ladimi. Uning rodi yo‘q, shuning uchun bu sizdagi eng xavfsiz savol.אֶפְשָׁר + инфинитив е универсалното може ли, мога ли. Няма род, затова е най-сигурният въпрос, който имате.אֶפְשָׁר + infinitif, c’est le je peux, est-ce possible universel. Il n’a pas de genre, c’est donc la question la plus sûre que vous ayez.אֶפְשָׁר + bezokolicznik to uniwersalne czy mogę, czy można. Nie ma rodzaju, więc to najbezpieczniejsze pytanie, jakie znasz.

5. Как дела? — и что нового · How are you? — and what's newЯк справи? — і що нового¿Cómo estás? — y qué hay de nuevoHvordan har du det? — og hva er nyttЯк справы? — і што новагаQalaysan? — va nima yangiliklarКак си? — и какво новоComment vas-tu ? — et quoi de neufJak się masz? — i co nowego מָה שְׁלוֹמְךָ?

The first three have no gender: say them to anyone. The rest change for who you ask — שְׁלוֹמְךָ, אַתָּה, שֶׁלְּךָ to a man, שְׁלוֹמֵךְ, אַתְּ, שֶׁלָּךְ to a woman.Первые три без рода: их можно сказать кому угодно. Остальные меняются в зависимости от того, кого спрашивают, — мужчине שְׁלוֹמְךָ, אַתָּה, שֶׁלְּךָ, женщине שְׁלוֹמֵךְ, אַתְּ, שֶׁלָּךְ.Перші три без роду: їх можна сказати будь-кому. Решта змінюються залежно від того, кого питають — שְׁלוֹמְךָ, אַתָּה, שֶׁלְּךָ до чоловіка, שְׁלוֹמֵךְ, אַתְּ, שֶׁלָּךְ до жінки.Las tres primeras no tienen género: dilas a cualquiera. Las demás cambian según a quién preguntas — שְׁלוֹמְךָ, אַתָּה, שֶׁלְּךָ a un hombre, שְׁלוֹמֵךְ, אַתְּ, שֶׁלָּךְ a una mujer.De tre første har ikke kjønn: si dem til hvem som helst. Resten endres etter hvem du spør — שְׁלוֹמְךָ, אַתָּה, שֶׁלְּךָ til en mann, שְׁלוֹמֵךְ, אַתְּ, שֶׁלָּךְ til en kvinne.Першыя тры без роду: іх можна сказаць каму заўгодна. Астатнія мяняюцца ў залежнасці ад таго, каго пытаюць — שְׁלוֹמְךָ, אַתָּה, שֶׁלְּךָ мужчыну, שְׁלוֹמֵךְ, אַתְּ, שֶׁלָּךְ жанчыне.Birinchi uchtasining jinsi yoʻq: ularni har kimga aytish mumkin. Qolganlari kimdan soʻrayotganingizga qarab oʻzgaradi — שְׁלוֹמְךָ, אַתָּה, שֶׁלְּךָ erkakka, שְׁלוֹמֵךְ, אַתְּ, שֶׁלָּךְ ayolga.Първите три нямат род: кажете ги на всеки. Останалите се променят според това кого питате — שְׁלוֹמְךָ, אַתָּה, שֶׁלְּךָ на мъж, שְׁלוֹמֵךְ, אַתְּ, שֶׁלָּךְ на жена.Les trois premières n'ont pas de genre : dites-les à n'importe qui. Les autres changent selon la personne — שְׁלוֹמְךָ, אַתָּה, שֶׁלְּךָ à un homme, שְׁלוֹמֵךְ, אַתְּ, שֶׁלָּךְ à une femme.Pierwsze trzy nie mają rodzaju: można je powiedzieć każdemu. Pozostałe zmieniają się zależnie od tego, kogo pytasz — שְׁלוֹמְךָ, אַתָּה, שֶׁלְּךָ do mężczyzny, שְׁלוֹמֵךְ, אַתְּ, שֶׁלָּךְ do kobiety.

6. Внутри предложения — и «ли» · Inside a sentence — and "whether"Усередині речення — і «чи»Dentro de una oración — y el “si”Inne i en setning — og «om»Унутры сказа — і «ці»Gap ichida — va «-mi yo‘qmi»Вътре в изречението — и „дали“Dans une phrase — et « si »Wewnątrz zdania — i „czy” שְׁאֵלָה עֲקִיפָה

Put the question after I know, tell me, I'm asking and it does not change at all — same word, same order. A yes/no question needs אִם whether, if.Поставьте вопрос после я знаю, скажи мне, я спрашиваю — и он совсем не меняется: то же слово, тот же порядок. Вопросу «да или нет» нужно אִם ли, если.Поставте питання після я знаю, скажи мені, я питаю — і воно зовсім не змінюється: те саме слово, той самий порядок. Питанню «так чи ні» потрібне אִם чи, якщо.Pon la pregunta después de sé, dime, pregunto y no cambia nada: la misma palabra, el mismo orden. Una pregunta de sí o no necesita אִם si.Sett spørsmålet etter jeg vet, si meg, jeg spør, så endrer det seg ikke i det hele tatt — samme ord, samme rekkefølge. Et ja/nei-spørsmål trenger אִם om, hvis.Пастаўце пытанне пасля я ведаю, скажы мне, я пытаюся — і яно зусім не мяняецца: тое ж слова, той жа парадак. Пытанню «так ці не» патрэбна אִם ці, калі.Savolni bilaman, ayt, so‘rayapman dan keyin qo‘ying — u umuman o‘zgarmaydi: o‘sha so‘z, o‘sha tartib. Ha/yo‘q savoliga אִם -mi yo‘qmi, agar kerak.Поставете въпроса след знам, кажи ми, питам и той изобщо не се променя — същата дума, същият словоред. Въпросът с да/не иска אִם дали, ако.Placez la question après je sais, dis-moi, je demande et elle ne change pas du tout — même mot, même ordre. Une question oui/non demande אִם si.Postaw pytanie po wiem, powiedz mi, pytam, a ono wcale się nie zmienia — to samo słowo, ten sam szyk. Pytanie tak/nie potrzebuje אִם czy, jeśli.

7. В ульпане — те самые десять, в классе · In the ulpan — the original ten, in classВ ульпані — ті самі десять, у класіEn el ulpán — las diez originales, en clasePå ulpanen — de opprinnelige ti, i klassenВа ўльпане — першыя дзесяць, на заняткуUlpanda — dastlabki o‘ntasi, darsdaВ улпана — първите десет, в часÀ l’oulpan — les dix d’origine, en classeW ulpanie — pierwsza dziesiątka, na zajęciach בָּאוּלְפָּן

All ten words again, this time in the ulpan in רִאשׁוֹן לְצִיּוֹן. Ask the question word, then say the thing — only one of these ten contains a verb at all.Все десять слов ещё раз, теперь в ульпане в רִאשׁוֹן לְצִיּוֹן. Скажите вопросительное слово, потом назовите предмет — глагол есть только в одном из этих десяти.Усі десять слів ще раз, цього разу в ульпані в רִאשׁוֹן לְצִיּוֹן. Скажіть питальне слово, потім назвіть те, про що питаєте, — дієслово є лише в одному з цих десяти.Las diez palabras otra vez, ahora en el ulpán de רִאשׁוֹן לְצִיּוֹן. Di la palabra interrogativa y luego la cosa: solo una de estas diez lleva verbo.Alle ti ordene igjen, denne gangen på ulpanen i רִאשׁוֹן לְצִיּוֹן. Si spørreordet, og si så tingen — bare ett av disse ti inneholder i det hele tatt et verb.Усе дзесяць слоў зноў, гэтым разам ва ўльпане ў רִאשׁוֹן לְצִיּוֹן. Скажыце пытальнае слова, потым тое, пра што пытаецеся, — дзеяслоў ёсць толькі ў адным з гэтых дзесяці.O‘nta so‘zning hammasi yana, bu safar ulpanda, רִאשׁוֹן לְצִיּוֹן da. So‘roq so‘zini ayting, keyin narsani — bu o‘ntadan faqat bittasida fe’l bor.Всичките десет думи отново, този път в улпана в רִאשׁוֹן לְצִיּוֹן. Кажете въпросителната дума, после самото нещо — само един от тези десет въпроса изобщо съдържа глагол.Les dix mots encore une fois, cette fois à l’oulpan, en רִאשׁוֹן לְצִיּוֹן. Dites le mot interrogatif, puis la chose — une seule de ces dix questions contient un verbe.Wszystkie dziesięć słów jeszcze raz, tym razem w ulpanie w רִאשׁוֹן לְצִיּוֹן. Powiedz słowo pytające, a potem rzecz — tylko jedno z tych dziesięciu pytań w ogóle zawiera czasownik.

7. Практика · PracticeПрактикаPrácticaØvingПрактыкаMashqУпражненияPratiqueĆwiczenia

Ask each one in Hebrew, out loud, then tap answer. Most of them are the fridge.Задайте каждый вопрос на иврите вслух, потом нажмите ответ. Почти все — про холодильник.Поставте кожне питання івритом уголос, потім натисніть відповідь. Більшість із них — про холодильник.Haz cada pregunta en hebreo, en voz alta, y luego toca respuesta. Casi todas son sobre el refrigerador.Still hvert spørsmål på hebraisk, høyt, og trykk så på svar. De fleste handler om kjøleskapet.Спытайце кожнае на іўрыце ўголас, потым націсніце адказ. Большасць з іх пра халадзільнік.Har birini ivritcha ovoz chiqarib so‘rang, keyin javob ni bosing. Ko‘pchiligi muzlatgich haqida.Попитайте всеки на иврит на глас, после натиснете отговор. Повечето са за хладилника.Posez chaque question en hébreu, à voix haute, puis touchez réponse. La plupart concernent le frigo.Zadaj każde pytanie po hebrajsku, na głos, potem dotknij odpowiedź. Większość dotyczy lodówki.