Making something happen. The causative binyan, and the one you can spot across a room by the yod before its last letter.Сделать так, чтобы что-то произошло. Побудительный биньян — и тот, который узнаёшь издалека по йуду перед последней буквой.Зробити так, щоб щось сталося. Спонукальний біньян — і той, який видно здалеку за йудом перед останньою літерою.Hacer que algo pase. El binyán causativo, y el que reconoces desde el otro lado del salón por la yod antes de su última letra.Å få noe til å skje. Den kausative binjanen, og den du kan kjenne igjen på lang avstand på jod foran siste bokstav.Прымушаць нешта адбыцца. Каўзатыўны біньян, і той, які пазнаеш праз увесь пакой па ёдзе перад апошняй літарай.Biror narsani sodir qilish. Orttirma binyan va oxirgi harfi oldidagi yoddan xonaning narigi chetidan ham taniladigani.Да накараш нещо да се случи. Каузативният биньян и този, който разпознавате от другия край на стаята по йод пред последната буква.Faire arriver quelque chose. Le binyan causatif, et celui qu’on repère de l’autre bout de la pièce grâce au yod avant sa dernière lettre.Sprawianie, że coś się dzieje. Binjan kauzatywny i ten, który rozpoznasz z drugiego końca pokoju po jodzie przed ostatnią literą.
Hif'il causes. Where pa'al has someone doing a thing, hif'il has someone bringing it about. נִכְנָס he goes in becomes מַכְנִיס he brings in; לָבוֹא to come becomes לְהָבִיא to bring; אָכַל he ate becomes הֶאֱכִיל he fed. Add a second person to the sentence and you usually need hif'il.
Plenty of hif'il verbs have drifted away from strict causation and simply mean what they mean — לְהַזְמִין is to invite and to order, and no one hears a cause in it. The pattern is a good first guess, not a rule.
Хифиль побуждает. Там, где в паале кто-то что-то делает, в хифиле кто-то это вызывает. נִכְנָס он входит становится מַכְנִיס он вносит; לָבוֹא прийти — לְהָבִיא принести; אָכַל он ел — הֶאֱכִיל он накормил. Добавьте в предложение второго человека — и обычно нужен хифиль.
Многие глаголы хифиль отошли от строгого побуждения и просто значат то, что значат — לְהַזְמִין это пригласить и заказать, и никакого «заставить» в нём никто не слышит. Модель — хорошая первая догадка, а не правило.
Гіфіль спонукає. Там, де в паалі хтось щось робить, у гіфілі хтось це спричиняє. נִכְנָס він входить стає מַכְנִיס він вносить; לָבוֹא прийти стає לְהָבִיא принести; אָכַל він їв стає הֶאֱכִיל він нагодував. Додайте до речення ще одну людину — і зазвичай потрібен гіфіль.
Чимало дієслів гіфіль відійшли від суворого спонукання й просто означають те, що означають, — לְהַזְמִין — це запросити і замовити, і ніхто не чує в ньому спонукання. Модель — добра перша здогадка, а не правило.
Hif'il causa. Donde pa'al tiene a alguien haciendo algo, hif'il tiene a alguien que lo provoca. נִכְנָס él entra se convierte en מַכְנִיס él hace entrar; לָבוֹא venir se convierte en לְהָבִיא traer; אָכַל él comió se convierte en הֶאֱכִיל él dio de comer. Agrega una segunda persona a la oración y normalmente necesitas hif'il.
Muchos verbos hif'il se han alejado de la causa estricta y simplemente significan lo que significan — לְהַזְמִין es invitar y pedir, y nadie oye una causa en él. El patrón es una buena primera suposición, no una regla.
Hif'il forårsaker. Der pa'al har noen som gjør noe, har hif'il noen som får det til å skje. נִכְנָס han går inn blir מַכְנִיס han tar inn; לָבוֹא å komme blir לְהָבִיא å bringe; אָכַל han spiste blir הֶאֱכִיל han matet. Legg til en person til i setningen, og du trenger som regel hif'il.
Mange hif'il-verb har fjernet seg fra streng kausativ betydning og betyr rett og slett det de betyr — לְהַזְמִין er å invitere og å bestille, og ingen hører noen årsak i det. Mønsteret er en god første gjetning, ikke en regel.
Хіфіль прымушае. Дзе ў паалі хтосьці робіць нешта, у хіфілі хтосьці гэта выклікае. נִכְנָס ён уваходзіць становіцца מַכְנִיס ён уводзіць; לָבוֹא прыйсці становіцца לְהָבִיא прынесці; אָכַל ён з’еў становіцца הֶאֱכִיל ён накарміў. Дадайце ў сказ другога чалавека — і звычайна патрэбны хіфіль.
Шмат дзеясловаў хіфіля адышлі ад строгай прычыннасці і проста значаць тое, што значаць — לְהַזְמִין — гэта запрашаць і замаўляць, і ніхто не чуе ў ім прычыны. Мадэль — добрая першая здагадка, а не правіла.
Hif’il majbur qiladi. Pa’alda kimdir biror narsa qilsa, hif’ilda kimdir unga sabab bo‘ladi. נִכְנָס u kiradi מַכְנִיס u olib kiradi ga aylanadi; לָבוֹא kelmoq לְהָבִיא olib kelmoq ga; אָכַל u yedi הֶאֱכִיל u ovqatlantirdi ga. Gapga ikkinchi odamni qo‘shing — odatda hif’il kerak bo‘ladi.
Ko‘p hif’il fe’llari qat’iy sababiylikdan uzoqlashib, shunchaki o‘z ma’nosini bildiradi — לְהַזְמִין taklif qilmoq va buyurtma qilmoq, va hech kim unda sababni eshitmaydi. Namuna — yaxshi birinchi taxmin, qoida emas.
Хифил причинява. Където в паал някой прави нещо, в хифил някой го предизвиква. נִכְנָס той влиза става מַכְנִיס той въвежда; לָבוֹא идвам става לְהָבִיא донасям; אָכַל той яде става הֶאֱכִיל той нахрани. Добавете втори човек в изречението и обикновено ви трябва хифил.
Много глаголи в хифил са се отдалечили от строгата причинност и просто значат каквото значат — לְהַזְמִין е каня и поръчвам, и никой не чува причина в него. Моделът е добро първо предположение, не правило.
Le hif’il fait faire. Là où le pa’al a quelqu’un qui fait une chose, le hif’il a quelqu’un qui la provoque. נִכְנָס il entre devient מַכְנִיס il fait entrer ; לָבוֹא venir devient לְהָבִיא apporter ; אָכַל il a mangé devient הֶאֱכִיל il a nourri. Ajoutez une deuxième personne à la phrase et il vous faut généralement le hif’il.
Beaucoup de verbes en hif’il se sont éloignés de la causalité stricte et veulent simplement dire ce qu’ils disent — לְהַזְמִין signifie inviter et commander, et personne n’y entend de cause. Le modèle est une bonne première hypothèse, pas une règle.
Hif’il sprawia. Tam, gdzie w pa’alu ktoś coś robi, w hif’ilu ktoś do tego doprowadza. נִכְנָס on wchodzi staje się מַכְנִיס on wprowadza; לָבוֹא przyjść staje się לְהָבִיא przynieść; אָכַל zjadł staje się הֶאֱכִיל nakarmił. Dodaj do zdania drugą osobę, a zwykle potrzebujesz hif’ilu.
Wiele czasowników hif’il oddaliło się od ścisłej przyczynowości i po prostu znaczy to, co znaczy — לְהַזְמִין to zapraszać i zamawiać, i nikt nie słyszy w tym przyczyny. Wzór to dobre pierwsze przypuszczenie, nie reguła.
A ה in the past and the infinitive (הִזְמִין, לְהַזְמִין), a מַ in the present (מַזְמִין), and — the reliable one — a long hiriq written with a yod before the last root letter. If a word starts with מַ and has a י in front of its final letter, it is hif'il. That survives the loss of nikud, so מזמין, מכיר, מתחיל are all recognisable in a newspaper.
ה в прошедшем и в инфинитиве (הִזְמִין, לְהַזְמִין), מַ в настоящем (מַזְמִין) и — самое надёжное — долгий хирик, написанный через йуд перед последней буквой корня. Если слово начинается на מַ и перед последней буквой стоит י, это хифиль. Это переживает и отсутствие огласовок, поэтому מזמין, מכיר, מתחיל узнаются и в газете.
ה у минулому часі та в інфінітиві (הִזְמִין, לְהַזְמִין), מַ у теперішньому (מַזְמִין) і — найнадійніше — довгий хірик, записаний через йуд перед останньою літерою кореня. Якщо слово починається на מַ і має י перед останньою літерою, це гіфіль. Це витримує й відсутність огласовок, тож מזמין, מכיר, מתחיל легко впізнати й у газеті.
Una ה en el pasado y en el infinitivo (הִזְמִין, לְהַזְמִין), una מַ en el presente (מַזְמִין), y — la señal confiable — un hiriq largo escrito con yod antes de la última letra de la raíz. Si una palabra empieza con מַ y tiene una י delante de su última letra, es hif'il. Eso sobrevive a la pérdida del nikud, así que מזמין, מכיר, מתחיל se reconocen todos en un periódico.
En ה i preteritum og infinitiv (הִזְמִין, לְהַזְמִין), en מַ i presens (מַזְמִין), og — det pålitelige kjennetegnet — en lang hiriq skrevet med jod foran den siste rotbokstaven. Hvis et ord begynner med מַ og har en י foran siste bokstav, er det hif'il. Det overlever at nikud mangler, så מזמין, מכיר, מתחיל er alle gjenkjennelige i en avis.
ה у прошлым часе і ў інфінітыве (הִזְמִין, לְהַזְמִין), מַ у цяперашнім (מַזְמִין) і — самае надзейнае — доўгі хірык, напісаны ёдам перад апошняй літарай кораня. Калі слова пачынаецца на מַ і мае י перад апошняй літарай, гэта хіфіль. Гэта захоўваецца і без нікуда, таму מזמין, מכיר, מתחיל лёгка пазнаць у газеце.
O‘tgan zamon va infinitivda ה (הִזְמִין, לְהַזְמִין), hozirgi zamonda מַ (מַזְמִין) va — eng ishonchlisi — oxirgi o‘zak harfidan oldin yod bilan yozilgan uzun hiriq. So‘z מַ bilan boshlanib, oxirgi harfidan oldin י bo‘lsa, bu hif’il. Bu nikudsiz ham saqlanadi, shuning uchun מזמין, מכיר, מתחיל ni gazetada tanish oson.
ה в минало време и в инфинитива (הִזְמִין, לְהַזְמִין), מַ в сегашно (מַזְמִין) и — най-надеждното — дълго хирик, написано с йод пред последната буква на корена. Ако една дума започва с מַ и има י пред последната си буква, тя е в хифил. Това оцелява и без никуд, затова מזמין, מכיר, מתחיל се разпознават във вестника.
Un ה au passé et à l’infinitif (הִזְמִין, לְהַזְמִין), un מַ au présent (מַזְמִין) et — le signe fiable — un hiriq long écrit avec un yod avant la dernière lettre de la racine. Si un mot commence par מַ et a un י devant sa dernière lettre, c’est un hif’il. Cela survit à l’absence de nikoud, donc מזמין, מכיר, מתחיל sont tous reconnaissables dans le journal.
ה w czasie przeszłym i bezokoliczniku (הִזְמִין, לְהַזְמִין), מַ w teraźniejszym (מַזְמִין) i — najpewniejszy znak — długi chirik zapisany jodem przed ostatnią literą rdzenia. Jeśli słowo zaczyna się od מַ i ma י przed ostatnią literą, to hif’il. To przetrwa brak nikudu, więc מזמין, מכיר, מתחיל rozpoznasz w gazecie.
Three shapes on the sheet. The standard one behaves; the other two are roots that hide a letter. A hollow root loses its middle letter and, uniquely in this binyan, changes its prefix between the he-form and the rest. A root beginning in נ loses that נ into the following letter as a dagesh.
В списке три формы. Обычная ведёт себя хорошо; две другие — корни, которые прячут букву. Пустой корень теряет среднюю букву и, единственный в этом биньяне, меняет приставку между формой «он» и остальными. Корень на נ теряет эту נ в следующей букве в виде дагеша.
У списку три форми. Звичайна поводиться чемно; дві інші — корені, що ховають літеру. Порожній корінь втрачає середню літеру і — єдиний випадок у цьому біньяні — змінює префікс між формою «він» та рештою. Корінь, що починається на נ, втрачає цю נ у наступній літері у вигляді дагеша.
Tres formas en la hoja. La estándar se porta bien; las otras dos son raíces que esconden una letra. Una raíz hueca pierde su letra del medio y, caso único en este binyán, cambia su prefijo entre la forma de «él» y las demás. Una raíz que empieza con נ pierde esa נ en la letra siguiente como daguesh.
Tre former på arket. Standardformen oppfører seg pent; de to andre er røtter som skjuler en bokstav. En hul rot mister den midterste bokstaven og bytter, som den eneste i denne binjanen, prefiks mellom han-formen og resten. En rot som begynner på נ, mister denne נ inn i neste bokstav som en dagesj.
Тры формы на аркушы. Стандартная паводзіць сябе прыстойна; дзве іншыя — карані, што хаваюць літару. Пусты корань губляе сярэднюю літару і, адзіны ў гэтым біньяне, мяняе прыстаўку паміж формай «ён» і астатнімі. Корань, які пачынаецца на נ, губляе гэтую נ у наступнай літары як дагеш.
Varaqda uchta shakl. Standarti o‘zini yaxshi tutadi; qolgan ikkitasi harfni yashiradigan o‘zaklar. Bo‘sh o‘zak o‘rta harfini yo‘qotadi va bu binyanda yagona bo‘lib, «u (e.)» shakli bilan qolganlari orasida old qo‘shimchasini o‘zgartiradi. נ bilan boshlanadigan o‘zak o‘sha נ ni keyingi harfga dagesh sifatida yo‘qotadi.
Три форми на листа. Стандартната се държи прилично; другите две са корени, които крият буква. Кухият корен губи средната си буква и, единствен в този биньян, мени представката си между формата за „той“ и останалите. Корен, започващ с נ, губи това נ в следващата буква като дагеш.
Trois formes sur la fiche. La standard se tient bien ; les deux autres sont des racines qui cachent une lettre. Une racine creuse perd sa lettre du milieu et, cas unique dans ce binyan, change de préfixe entre la forme « il » et les autres. Une racine qui commence par נ perd ce נ dans la lettre suivante sous forme de daguesh.
Trzy kształty na arkuszu. Standardowy zachowuje się porządnie; dwa pozostałe to rdzenie, które ukrywają literę. Rdzeń pusty traci środkową literę i, jako jedyny w tym binjanie, zmienia przedrostek między formą „on” a pozostałymi. Rdzeń zaczynający się od נ traci to נ w następnej literze jako dagesz.
| Форма · ShapeФормаFormaFormФормаShaklФормаFormeKształt | Признак · What marks itОзнакаQué la distingueKjennetegnПа чым яго пазнацьUni nima belgilaydiКакво го отличаваCe qui le signaleCo go wyróżnia | Он · HeВінÉlHanЁнU (erkak)ТойIlOn | Она · SheВонаEllaHunЯнаU (ayol)ТяElleOna | Они м. · They m.Вони ч.EllosDe m.Яны м.Ular (erkak)Те м. р.IlsOni | Они ж. · They f.Вони ж.EllasDe f.Яны ж.Ular (ayol)Те ж. р.EllesOne | Инфинитив · InfinitiveІнфінітивInfinitivoInfinitivІнфінітыўInfinitivИнфинитивInfinitifBezokolicznik | Номера в списке · On the sheetНа аркушіEn la hojaPå arketНа аркушыVaraqdaНа листаSur la ficheNa arkuszu |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| מַפְעִיל | לְהַ меняется на מַ · swap לְהַ for מַзаміна לְהַ на מַcambia לְהַ por מַbytt לְהַ mot מַзамяніце לְהַ на מַלְהַ ni מַ ga almashtiringсменете לְהַ с מַremplacez לְהַ par מַzamień לְהַ na מַ | מַזְמִיןМазми́н · MazmínМазмі́нМазмі́нМазми́н | מַזְמִינָהМазмина́ · MazmináМазміна́Мазміна́Мазмина́ | מַזְמִינִיםМазмини́м · MazminímМазміні́мМазміні́мМазмини́м | מַזְמִינוֹתМазмино́т · MazminótМазміно́тМазміно́тМазмино́т | לְהַזְמִיןЛехазми́н · LehazmínЛегазмі́нЛэгазмі́нЛехазми́н | 22, 56 |
| מֵפִיל пустой · hollowпорожнійhuecohulпусты кораньbo‘sh o‘zakкух коренracine creusepusty rdzeń | середина выпадает · middle drops outсередина випадаєse pierde la letra del mediomidten faller bortсярэдняя літара выпадаеo‘rtadagi harf tushib qoladiсредната буква отпадаla lettre du milieu disparaîtśrodkowa litera znika | מֵבִיןМеви́н · MevínМеві́нМэві́нМеви́нMewín | מְבִינָהМевина́ · MevináМевіна́Мэвіна́Мевина́Mewiná | מְבִינִיםМевини́м · MevinímМевіні́мМэвіні́мМевини́мMewiním | מְבִינוֹתМевино́т · MevinótМевіно́тМэвіно́тМевино́тMewinót | לְהָבִיןЛехави́н · LehavínЛегаві́нЛэгаві́нЛехави́нLehawín | 24, 49 |
| מַפִּיל נ־ | נ проглатывается · the נ is swallowedנ поглинаєтьсяse traga la ננ blir svelgetנ праглынаеццаנ yutib yuboriladiנ се поглъщаle נ est avaléנ zostaje połknięte | מַכִּירМаки́р · MakírМакі́рМакі́рМаки́р | מַכִּירָהМакира́ · MakiráМакіра́Макіра́Макира́ | מַכִּירִיםМакири́м · MakirímМакірі́мМакірі́мМакири́м | מַכִּירוֹתМакиро́т · MakirótМакіро́тМакіро́тМакиро́т | לְהַכִּירЛехаки́р · LehakírЛегакі́рЛэгакі́рЛехаки́р | 36 |
The infinitive לְהַזְמִין drops its לְה and takes a מַ: לְהַזְמִין ← מַזְמִין. The stem is untouched, so as in pi'el the present costs nothing once you know the infinitive.Инфинитив לְהַזְמִין теряет לְה и получает מַ: לְהַזְמִין ← מַזְמִין. Основа не тронута, так что, как и в пиэле, настоящее ничего не стоит, если знаешь инфинитив.Інфінітив לְהַזְמִין втрачає לְה і отримує מַ: לְהַזְמִין ← מַזְמִין. Основа не змінюється, тож, як і в піелі, теперішній час нічого не коштує, якщо ви знаєте інфінітив.El infinitivo לְהַזְמִין pierde su לְה y toma una מַ: לְהַזְמִין ← מַזְמִין. La base no se toca, así que, como en pi'el, el presente no cuesta nada una vez que sabes el infinitivo.Infinitiven לְהַזְמִין mister לְה og får en מַ: לְהַזְמִין ← מַזְמִין. Stammen er uberørt, så som i pi'el koster presens ingenting når du kan infinitiven.Інфінітыў לְהַזְמִין губляе сваю לְה і атрымлівае מַ: לְהַזְמִין ← מַזְמִין. Аснова не кранаецца, таму, як і ў піэлі, цяперашні час нічога не каштуе, калі ведаеш інфінітыў.לְהַזְמִין infinitivi לְה ni tashlab, מַ oladi: לְהַזְמִין ← מַזְמִין. Negiz o‘zgarmaydi, shuning uchun pi’eldagi kabi, infinitivni bilsangiz, hozirgi zamon hech narsaga tushmaydi.Инфинитивът לְהַזְמִין изпуска своето לְה и получава מַ: לְהַזְמִין ← מַזְמִין. Основата не се пипа, така че, както в пиел, сегашното време не струва нищо, щом знаете инфинитива.L’infinitif לְהַזְמִין perd son לְה et prend un מַ : לְהַזְמִין ← מַזְמִין. Le radical n’est pas touché, donc, comme en pi’el, le présent ne coûte rien une fois l’infinitif connu.Bezokolicznik לְהַזְמִין traci swoje לְה i dostaje מַ: לְהַזְמִין ← מַזְמִין. Temat pozostaje nietknięty, więc jak w pi’elu czas teraźniejszy nic nie kosztuje, gdy znasz bezokolicznik.
ב־י־ן is hollow: the middle letter never appears and the stem is a single long hiriq. This is the one place in the binyan where the prefix changes — he is מֵבִין with a tsere, but she and both plurals take a shva: מְבִינָה, מְבִינִים, מְבִינוֹת.ב־י־ן — пустой корень: средняя буква никогда не появляется, и основа — один долгий хирик. Это единственное место в биньяне, где меняется приставка: «он» — מֵבִין с цере, а «она» и оба множественных — со швой: מְבִינָה, מְבִינִים, מְבִינוֹת.ב־י־ן — порожній корінь: середня літера ніколи не зʼявляється, а основа — один довгий хірик. Це єдине місце в біньяні, де змінюється префікс: «він» — מֵבִין із цере, а «вона» та обидві форми множини — зі шва: מְבִינָה, מְבִינִים, מְבִינוֹת.ב־י־ן es hueca: la letra del medio nunca aparece y la base es un solo hiriq largo. Este es el único lugar del binyán donde cambia el prefijo — «él» es מֵבִין con tsere, pero «ella» y ambos plurales llevan shva: מְבִינָה, מְבִינִים, מְבִינוֹת.ב־י־ן er en hul rot: den midterste bokstaven vises aldri, og stammen er én lang hiriq. Dette er det eneste stedet i binjanen der prefikset endres — han er מֵבִין med tsere, men hun og begge flertallsformene får sjva: מְבִינָה, מְבִינִים, מְבִינוֹת.ב־י־ן — пусты корань: сярэдняя літара ніколі не з’яўляецца, і аснова — адзін доўгі хірык. Гэта адзінае месца ў біньяне, дзе мяняецца прыстаўка: «ён» — מֵבִין з цэрэ, а «яна» і абодва множныя — са шва: מְבִינָה, מְבִינִים, מְבִינוֹת.ב־י־ן — bo‘sh o‘zak: o‘rta harf hech qachon ko‘rinmaydi va negiz bitta uzun hiriq. Bu binyanda old qo‘shimcha o‘zgaradigan yagona joy: «u (e.)» tsere bilan מֵבִין, «u (a.)» va ikkala ko‘plik esa shva oladi: מְבִינָה, מְבִינִים, מְבִינוֹת.ב־י־ן е кух корен: средната буква никога не се появява и основата е едно дълго хирик. Това е единственото място в биньяна, където представката се мени — „той“ е מֵבִין с цере, а „тя“ и двете множествени получават шва: מְבִינָה, מְבִינִים, מְבִינוֹת.ב־י־ן est creuse : la lettre du milieu n’apparaît jamais et le radical est un seul hiriq long. C’est le seul endroit du binyan où le préfixe change — « il » est מֵבִין avec un tséré, mais « elle » et les deux pluriels prennent un shva : מְבִינָה, מְבִינִים, מְבִינוֹת.ב־י־ן jest pusty: środkowa litera nigdy się nie pojawia, a temat to jeden długi chirik. To jedyne miejsce w binjanie, gdzie zmienia się przedrostek — „on” to מֵבִין z cere, ale „ona” i obie liczby mnogie dostają szwa: מְבִינָה, מְבִינִים, מְבִינוֹת.
The root is נ־כ־ר, but the נ never shows. A נ at the front of a root with no vowel of its own collapses into the next letter as a dagesh: מַנְכִּיר ← מַכִּיר. The same in לְהַגִּיד to tell and לְהַסִּיעַ to drive someone — the latter from לִנְסוֹעַ, which keeps its נ because pa'al does not squeeze it.Корень — נ־כ־ר, но נ никогда не видна. נ в начале корня без собственной гласной сливается со следующей буквой в виде дагеша: מַנְכִּיר ← מַכִּיר. Так же в לְהַגִּיד сказать и לְהַסִּיעַ подвезти — последний от לִנְסוֹעַ, который сохраняет נ, потому что пааль её не сжимает.Корінь — נ־כ־ר, але נ ніколи не видно. נ на початку кореня без власного голосного зливається з наступною літерою у вигляді дагеша: מַנְכִּיר ← מַכִּיר. Так само в לְהַגִּיד сказати і לְהַסִּיעַ підвезти когось — останнє від לִנְסוֹעַ, яке зберігає נ, бо пааль її не стискає.La raíz es נ־כ־ר, pero la נ nunca se ve. Una נ al principio de una raíz, sin vocal propia, se funde con la letra siguiente como daguesh: מַנְכִּיר ← מַכִּיר. Lo mismo en לְהַגִּיד decir y לְהַסִּיעַ llevar a alguien — este último de לִנְסוֹעַ, que conserva su נ porque pa'al no la aprieta.Roten er נ־כ־ר, men נ vises aldri. En נ først i en rot uten egen vokal smelter inn i neste bokstav som en dagesj: מַנְכִּיר ← מַכִּיר. Det samme skjer i לְהַגִּיד å fortelle og לְהַסִּיעַ å kjøre noen — det siste fra לִנְסוֹעַ, som beholder sin נ fordi pa'al ikke presser den sammen.Корань — נ־כ־ר, але נ ніколі не відаць. נ у пачатку кораня без уласнага галоснага зліваецца з наступнай літарай як дагеш: מַנְכִּיר ← מַכִּיר. Тое ж у לְהַגִּיד расказаць і לְהַסִּיעַ везці кагосьці — апошні ад לִנְסוֹעַ, які захоўвае сваю נ, бо пааль яго не сціскае.O‘zak — נ־כ־ר, lekin נ hech qachon ko‘rinmaydi. O‘z unlisi bo‘lmagan o‘zak boshidagi נ keyingi harfga dagesh bo‘lib singib ketadi: מַנְכִּיר ← מַכִּיר. לְהַגִּיד aytib bermoq va לְהַסִּיעַ kimnidir olib bormoq da ham shunday — keyingisi לִנְסוֹעַ dan, u o‘z נ ini saqlaydi, chunki pa’al uni siqmaydi.Коренът е נ־כ־ר, но נ никога не се вижда. נ в началото на корен без собствена гласна се слива със следващата буква като дагеш: מַנְכִּיר ← מַכִּיר. Същото в לְהַגִּיד разказвам и לְהַסִּיעַ карам някого — последното от לִנְסוֹעַ, което пази своето נ, защото паал не го притиска.La racine est נ־כ־ר, mais le נ ne se voit jamais. Un נ en tête d’une racine sans voyelle propre s’écrase dans la lettre suivante sous forme de daguesh : מַנְכִּיר ← מַכִּיר. De même dans לְהַגִּיד raconter et לְהַסִּיעַ conduire quelqu’un — ce dernier venant de לִנְסוֹעַ, qui garde son נ parce que le pa’al ne le comprime pas.Rdzeń to נ־כ־ר, ale נ nigdy nie widać. נ na początku rdzenia bez własnej samogłoski zlewa się z następną literą jako dagesz: מַנְכִּיר ← מַכִּיר. Tak samo w לְהַגִּיד opowiedzieć i לְהַסִּיעַ podwieźć kogoś — to drugie od לִנְסוֹעַ, które zachowuje swoje נ, bo pa’al go nie ściska.
The causative next to its plain twin: נִכְנָס he goes in, מַכְנִיס he brings in. Same root, one binyan apart, and the hif'il is the one that can take an object.Побудительный рядом со своим простым близнецом: נִכְנָס он входит, מַכְנִיס он вносит. Один корень, один биньян разницы — и взять дополнение может только хифиль.Спонукальний біньян поруч зі своїм простим близнюком: נִכְנָס він входить, מַכְנִיס він вносить. Той самий корінь, різниця в один біньян, — і додаток може мати лише гіфіль.El causativo junto a su gemelo simple: נִכְנָס él entra, מַכְנִיס él hace entrar. La misma raíz, a un binyán de distancia, y el hif'il es el que puede llevar objeto.Kausativen ved siden av sin enkle tvilling: נִכְנָס han går inn, מַכְנִיס han tar inn. Samme rot, én binjan fra hverandre, og det er hif'il som kan ta et objekt.Каўзатыў побач са сваім простым двайніком: נִכְנָס ён уваходзіць, מַכְנִיס ён уводзіць. Той жа корань, адзін біньян розніцы, і менавіта хіфіль можа мець дапаўненне.Orttirma nisbat oddiy egizagi yonida: נִכְנָס u kiradi, מַכְנִיס u olib kiradi. O‘sha o‘zak, bitta binyan farq, to‘ldiruvchi ola oladigani esa hif’il.Каузативът до простия си близнак: נִכְנָס той влиза, מַכְנִיס той въвежда. Същият корен, един биньян разлика, и хифилът е този, който може да има допълнение.Le causatif à côté de son jumeau simple : נִכְנָס il entre, מַכְנִיס il fait entrer. Même racine, un binyan d’écart, et c’est le hif’il qui peut prendre un complément.Kauzatyw obok swojego prostego bliźniaka: נִכְנָס on wchodzi, מַכְנִיס on wprowadza. Ten sam rdzeń, jeden binjan różnicy, a to hif’il może mieć dopełnienie.
Hif'il's noun is הַפְעָלָה, and all three hif'il verbs on the sheet produce one you will meet in daily life.
Существительное хифиля — הַפְעָלָה, и все три глагола хифиль в списке дают такое, которое встретится вам в жизни.
Іменник гіфіля — הַפְעָלָה, і всі три дієслова гіфіль у списку дають такий, що трапиться вам у повсякденному житті.
El sustantivo de hif'il es הַפְעָלָה, y los tres verbos hif'il de la hoja producen uno que encontrarás en la vida diaria.
Substantivet til hif'il er הַפְעָלָה, og alle tre hif'il-verbene på arket gir et du vil møte i hverdagen.
Назоўнік хіфіля — הַפְעָלָה, і ўсе тры дзеясловы хіфіля на аркушы даюць такі, які вы сустрэнеце ў штодзённым жыцці.
Hif’il oti — הַפְעָלָה, varaqdagi uchala hif’il fe’li ham kundalik hayotda uchratadigan bittasini beradi.
Съществителното на хифил е הַפְעָלָה и трите глагола в хифил на листа дават по едно, което ще срещате всеки ден.
Le nom du hif’il est הַפְעָלָה, et les trois verbes en hif’il de la fiche en produisent chacun un que vous rencontrerez au quotidien.
Rzeczownik hif’ilu to הַפְעָלָה, a wszystkie trzy czasowniki hif’il z arkusza dają taki, który spotkasz w codziennym życiu.
הַזְמָנָה an invitation or an order, הֲבָנָה understanding, הַכָּרָה acquaintance — and, in a hospital, consciousness. Also הַתְחָלָה a beginning and הַסְעָה a lift.הַזְמָנָה приглашение или заказ, הֲבָנָה понимание, הַכָּרָה знакомство — а в больнице ещё и сознание. Также הַתְחָלָה начало и הַסְעָה подвоз.הַזְמָנָה запрошення або замовлення, הֲבָנָה розуміння, הַכָּרָה знайомство — а в лікарні ще й свідомість. Також הַתְחָלָה початок і הַסְעָה підвезення.הַזְמָנָה una invitación o un pedido, הֲבָנָה comprensión, הַכָּרָה conocimiento — y, en un hospital, la conciencia. También הַתְחָלָה un comienzo y הַסְעָה un traslado.הַזְמָנָה en invitasjon eller en bestilling, הֲבָנָה forståelse, הַכָּרָה bekjentskap — og, på sykehuset, bevissthet. Også הַתְחָלָה en begynnelse og הַסְעָה skyss.הַזְמָנָה запрашэнне або заказ, הֲבָנָה разуменне, הַכָּרָה знаёмства — а ў бальніцы свядомасць. Таксама הַתְחָלָה пачатак і הַסְעָה падвоз.הַזְמָנָה taklif yoki buyurtma, הֲבָנָה tushunish, הַכָּרָה tanishuv — kasalxonada esa hush. Shuningdek הַתְחָלָה boshlanish va הַסְעָה olib borib qo‘yish.הַזְמָנָה покана или поръчка, הֲבָנָה разбиране, הַכָּרָה запознанство — а в болницата съзнание. Също הַתְחָלָה начало и הַסְעָה докарване.הַזְמָנָה une invitation ou une commande, הֲבָנָה la compréhension, הַכָּרָה la connaissance d’une personne — et, à l’hôpital, la conscience. Aussi הַתְחָלָה un début et הַסְעָה le fait de déposer quelqu’un en voiture.הַזְמָנָה zaproszenie albo zamówienie, הֲבָנָה zrozumienie, הַכָּרָה znajomość — a w szpitalu przytomność. Także הַתְחָלָה początek i הַסְעָה podwiezienie.
The noun keeps the ה the present tense threw away. Line them up and the binyan is obvious: לְהַזְמִין · מַזְמִין · הַזְמָנָה. Three prefixes, לְה, מַ and ה, over one unchanging stem.Существительное сохраняет ה, которую выбросило настоящее время. Поставьте их рядом — и биньян очевиден: לְהַזְמִין · מַזְמִין · הַזְמָנָה. Три приставки, לְה, מַ и ה, над одной неизменной основой.Іменник зберігає ה, яку викинув теперішній час. Поставте їх поруч — і біньян очевидний: לְהַזְמִין · מַזְמִין · הַזְמָנָה. Три префікси, לְה, מַ і ה, над однією незмінною основою.El sustantivo conserva la ה que el presente desechó. Ponlos en fila y el binyán es evidente: לְהַזְמִין · מַזְמִין · הַזְמָנָה. Tres prefijos, לְה, מַ y ה, sobre una misma base que no cambia.Substantivet beholder den ה som presens kastet. Still dem opp på rad, og binjanen er åpenbar: לְהַזְמִין · מַזְמִין · הַזְמָנָה. Tre prefikser, לְה, מַ og ה, over én uforandret stamme.Назоўнік захоўвае ה, якую цяперашні час выкінуў. Пастаўце іх у шэраг — і біньян відавочны: לְהַזְמִין · מַזְמִין · הַזְמָנָה. Тры прыстаўкі, לְה, מַ і ה, над адной нязменнай асновай.Ot hozirgi zamon tashlab yuborgan ה ni saqlaydi. Ularni qatorga qo‘ying — binyan yaqqol ko‘rinadi: לְהַזְמִין · מַזְמִין · הַזְמָנָה. Bitta o‘zgarmas negiz ustida uchta old qo‘shimcha, לְה, מַ va ה.Съществителното пази ה, което сегашното време изхвърли. Наредете ги и биньянът е очевиден: לְהַזְמִין · מַזְמִין · הַזְמָנָה. Три представки, לְה, מַ и ה, върху една непроменлива основа.Le nom garde le ה que le présent a jeté. Alignez-les et le binyan est évident : לְהַזְמִין · מַזְמִין · הַזְמָנָה. Trois préfixes, לְה, מַ et ה, sur un seul radical immuable.Rzeczownik zachowuje ה, które czas teraźniejszy wyrzucił. Ustaw je w rzędzie, a binjan jest oczywisty: לְהַזְמִין · מַזְמִין · הַזְמָנָה. Trzy przedrostki, לְה, מַ i ה, nad jednym niezmiennym tematem.
לְהַכִּיר is to know a person or a place — to be acquainted. לָדַעַת, back in pa'al, is to know a fact. אֲנִי מַכִּיר אוֹתָהּ means I have met her; אֲנִי יוֹדֵעַ אֶת הַתְּשׁוּבָה means I have the answer.לְהַכִּיר — знать человека или место, быть знакомым. לָדַעַת, из пааля, — знать факт. אֲנִי מַכִּיר אוֹתָהּ значит, что я с ней знаком; אֲנִי יוֹדֵעַ אֶת הַתְּשׁוּבָה — что я знаю ответ.לְהַכִּיר — знати людину або місце, бути знайомим. לָדַעַת, із пааля, — знати факт. אֲנִי מַכִּיר אוֹתָהּ означає, що я з нею знайомий; אֲנִי יוֹדֵעַ אֶת הַתְּשׁוּבָה — що я знаю відповідь.לְהַכִּיר es conocer a una persona o un lugar — tener trato. לָדַעַת, de vuelta en pa'al, es saber un dato. אֲנִי מַכִּיר אוֹתָהּ significa que ya la conozco; אֲנִי יוֹדֵעַ אֶת הַתְּשׁוּבָה significa que sé la respuesta.לְהַכִּיר er å kjenne en person eller et sted — å være kjent med. לָדַעַת, tilbake i pa'al, er å vite et faktum. אֲנִי מַכִּיר אוֹתָהּ betyr at jeg har møtt henne; אֲנִי יוֹדֵעַ אֶת הַתְּשׁוּבָה betyr at jeg vet svaret.לְהַכִּיר — ведаць чалавека або месца, быць знаёмым. לָדַעַת, зноў у паалі, — ведаць факт. אֲנִי מַכִּיר אוֹתָהּ значыць, што я з ёй знаёмы; אֲנִי יוֹדֵעַ אֶת הַתְּשׁוּבָה — што я ведаю адказ.לְהַכִּיר — odamni yoki joyni bilish, tanish bo‘lish. לָדַעַת, yana pa’alda, — faktni bilish. אֲנִי מַכִּיר אוֹתָהּ men u bilan tanishman degani; אֲנִי יוֹדֵעַ אֶת הַתְּשׁוּבָה — javobni bilaman degani.לְהַכִּיר е да познаваш човек или място — да си запознат. לָדַעַת, отново в паал, е да знаеш факт. אֲנִי מַכִּיר אוֹתָהּ значи, че съм се запознал с нея; אֲנִי יוֹדֵעַ אֶת הַתְּשׁוּבָה — че знам отговора.לְהַכִּיר, c’est connaître une personne ou un lieu. לָדַעַת, de nouveau en pa’al, c’est savoir un fait. אֲנִי מַכִּיר אוֹתָהּ veut dire que je l’ai rencontrée ; אֲנִי יוֹדֵעַ אֶת הַתְּשׁוּבָה veut dire que j’ai la réponse.לְהַכִּיר to znać osobę albo miejsce — być z kimś zaznajomionym. לָדַעַת, znów w pa’alu, to znać fakt. אֲנִי מַכִּיר אוֹתָהּ znaczy, że ją poznałem; אֲנִי יוֹדֵעַ אֶת הַתְּשׁוּבָה — że znam odpowiedź.