A binyan is a mould. The same three root letters poured into a different one come out meaning something related but not the same — learned, taught, was taught.Биньян — это форма для отливки. Те же три буквы корня, залитые в другую форму, выходят со значением родственным, но не тем же — учился, учил, был обучен.Біньян — це форма для відливання. Ті самі три літери кореня, залиті в іншу форму, виходять зі значенням спорідненим, але не тим самим — вчився, навчав, був навчений.Un binyán es un molde. Las mismas tres letras de la raíz, vertidas en otro molde, salen con un significado relacionado pero no igual — aprendió, enseñó, le enseñaron.En binjan er en støpeform. De samme tre rotbokstavene helt i en annen form kommer ut med en beslektet, men ikke lik betydning — lærte, underviste, ble undervist.Біньян — гэта форма для адліўкі. Тыя ж тры літары кораня, улітыя ў іншую, выходзяць са звязаным, але не тым самым значэннем — вывучыў, навучыў, быў навучаны.Binyan — bu qolip. O‘sha uchta o‘zak harfi boshqa qolipga quyilsa, bog‘liq, lekin bir xil bo‘lmagan ma’no chiqadi — o‘rgandi, o‘rgatdi, o‘rgatildi.Биньянът е калъп. Същите три букви от корена, излети в друг калъп, излизат със сродно, но не същото значение — научи, преподаде, беше научен.Un binyan est un moule. Les trois mêmes lettres de la racine, coulées dans un autre moule, en ressortent avec un sens apparenté mais différent — a appris, a enseigné, a été enseigné.Binjan to forma odlewnicza. Te same trzy litery rdzenia wlane do innej formy wychodzą ze znaczeniem pokrewnym, ale nie tym samym — nauczył się, nauczył kogoś, został nauczony.
Three active–passive pairs, and hitpa'el alone in the middle because reflexive is already its own opposite.Три пары «действительный — страдательный» и хитпаэль один посередине: возвратный сам себе противоположность.Три пари «активний — пасивний», а гітпаель — окремо посередині, бо зворотний стан уже сам собі протилежність.Tres pares activo–pasivo, y hitpa'el solo en el medio, porque el reflexivo ya es su propio opuesto.Tre aktiv–passiv-par, og hitpa'el alene i midten fordi refleksiv allerede er sitt eget motsatte.Тры пары «актыўны — пасіўны» і хітпаэль адзін пасярэдзіне, бо зваротны стан ужо сам сабе процілегласць.Uchta aniq–majhul juftlik va o‘rtada yolg‘iz hitpa’el, chunki o‘zlik nisbati allaqachon o‘zining teskarisi.Три двойки деятелен–страдателен и хитпаел сам в средата, защото възвратният залог вече е собствената си противоположност.Trois paires actif–passif, et le hitpa’el seul au milieu, parce que le réfléchi est déjà son propre contraire.Trzy pary czynna–bierna i hitpa’el sam pośrodku, bo zwrotność jest już swoim własnym przeciwieństwem.
An ulpan names each binyan by its past tense, third person masculine, using the root פ־ע־ל. That is why so many start with a ה or a נ — those are past-tense shapes, not present ones. הִתְפַּעֵל and מִתְפַּעֵל are one group in two tenses. Take a verb all the way through and the pattern is plain: past הִתְלַבֵּשׁ, present מִתְלַבֵּשׁ, infinitive לְהִתְלַבֵּשׁ. Three prefixes, one stem.
Nif'al is the one that refuses. Past נִכְנַס, present נִכְנָס — the same letters, with only the vowels telling you which tense you are hearing.
Ульпан называет каждый биньян по прошедшему времени, третье лицо мужского рода, на корне פ־ע־ל. Поэтому так много названий начинается на ה или נ — это формы прошедшего, а не настоящего. הִתְפַּעֵל и מִתְפַּעֵל — одна группа в двух временах. Проведите глагол через все формы — и модель видна: прошедшее הִתְלַבֵּשׁ, настоящее מִתְלַבֵּשׁ, инфинитив לְהִתְלַבֵּשׁ. Три приставки, одна основа.
Нифаль — тот, кто отказывается. Прошедшее נִכְנַס, настоящее נִכְנָס — те же буквы, и только гласные говорят, какое время вы слышите.
Ульпан називає кожен біньян за формою минулого часу, третя особа чоловічого роду, на корені פ־ע־ל. Тому так багато назв починаються з ה або נ — це форми минулого, а не теперішнього часу. הִתְפַּעֵל і מִתְפַּעֵל — одна група у двох часах. Проведіть дієслово через усі форми — і модель очевидна: минулий הִתְלַבֵּשׁ, теперішній מִתְלַבֵּשׁ, інфінітив לְהִתְלַבֵּשׁ. Три префікси, одна основа.
Ніфаль — той, що не підкоряється. Минулий נִכְנַס, теперішній נִכְנָס — ті самі літери, і лише голосні підказують, який час ви чуєте.
En el ulpán cada binyán se nombra por su pasado, tercera persona masculino, con la raíz פ־ע־ל. Por eso tantos empiezan con ה o con נ: son formas de pasado, no de presente. הִתְפַּעֵל y מִתְפַּעֵל son un mismo grupo en dos tiempos. Lleva un verbo por todas sus formas y el patrón queda claro: pasado הִתְלַבֵּשׁ, presente מִתְלַבֵּשׁ, infinitivo לְהִתְלַבֵּשׁ. Tres prefijos, una base.
Nif'al es el que se resiste. Pasado נִכְנַס, presente נִכְנָס: las mismas letras, y solo las vocales te dicen qué tiempo estás oyendo.
Et ulpan navngir hver binjan etter preteritum, tredje person hankjønn, med roten פ־ע־ל. Derfor begynner så mange med ה eller נ — det er preteritumsformer, ikke presensformer. הִתְפַּעֵל og מִתְפַּעֵל er én gruppe i to tider. Følg ett verb hele veien gjennom, så er mønsteret tydelig: preteritum הִתְלַבֵּשׁ, presens מִתְלַבֵּשׁ, infinitiv לְהִתְלַבֵּשׁ. Tre prefikser, én stamme.
Nif'al er den som nekter. Preteritum נִכְנַס, presens נִכְנָס — de samme bokstavene, og bare vokalene forteller deg hvilken tid du hører.
Ва ўльпане кожны біньян называюць паводле яго прошлага часу, трэцяя асоба мужчынскага роду, з коранем פ־ע־ל. Таму так шмат назваў пачынаецца з ה або נ — гэта формы прошлага часу, а не цяперашняга. הִתְפַּעֵל і מִתְפַּעֵל — адна група ў двух часах. Правядзіце дзеяслоў праз усе формы, і мадэль відаць адразу: прошлы הִתְלַבֵּשׁ, цяперашні מִתְלַבֵּשׁ, інфінітыў לְהִתְלַבֵּשׁ. Тры прыстаўкі, адна аснова.
Ніфаль — той, што адмаўляецца. Прошлы נִכְנַס, цяперашні נִכְנָס — тыя ж літары, і толькі галосныя кажуць, які час вы чуеце.
Ulpanda har bir binyan o‘tgan zamon, uchinchi shaxs erkak rodi bo‘yicha, פ־ע־ל o‘zagi bilan nomlanadi. Shuning uchun ko‘plari ה yoki נ bilan boshlanadi — bular hozirgi emas, o‘tgan zamon shakllari. הִתְפַּעֵל va מִתְפַּעֵל — ikki zamondagi bitta guruh. Fe’lni boshidan oxirigacha o‘tkazing, namuna aniq ko‘rinadi: o‘tgan הִתְלַבֵּשׁ, hozirgi מִתְלַבֵּשׁ, infinitiv לְהִתְלַבֵּשׁ. Uchta old qo‘shimcha, bitta negiz.
Nif’al — bosh tortadigani. O‘tgan נִכְנַס, hozirgi נִכְנָס — o‘sha harflar, qaysi zamonni eshitayotganingizni faqat unlilar aytadi.
В улпана всеки биньян се назовава по минало време, трето лице, мъжки род, с корена פ־ע־ל. Затова толкова много започват с ה или נ — това са форми на минало, а не на сегашно време. הִתְפַּעֵל и מִתְפַּעֵל са една група в две времена. Прекарайте един глагол през всички форми и моделът е ясен: минало הִתְלַבֵּשׁ, сегашно מִתְלַבֵּשׁ, инфинитив לְהִתְלַבֵּשׁ. Три представки, една основа.
Нифал е този, който отказва. Минало נִכְנַס, сегашно נִכְנָס — същите букви, и само гласните ви казват кое време чувате.
À l’oulpan, on nomme chaque binyan par son passé, troisième personne du masculin, avec la racine פ־ע־ל. C’est pourquoi tant de noms commencent par un ה ou un נ — ce sont des formes du passé, pas du présent. הִתְפַּעֵל et מִתְפַּעֵל sont un seul groupe à deux temps. Faites passer un verbe par toutes ses formes et le modèle saute aux yeux : passé הִתְלַבֵּשׁ, présent מִתְלַבֵּשׁ, infinitif לְהִתְלַבֵּשׁ. Trois préfixes, un seul radical.
Le nif’al est celui qui refuse. Passé נִכְנַס, présent נִכְנָס — les mêmes lettres, et seules les voyelles vous disent quel temps vous entendez.
W ulpanie każdy binjan nazywa się według jego czasu przeszłego, trzeciej osoby rodzaju męskiego, z rdzeniem פ־ע־ל. Dlatego tak wiele nazw zaczyna się od ה albo נ — to kształty czasu przeszłego, nie teraźniejszego. הִתְפַּעֵל i מִתְפַּעֵל to jedna grupa w dwóch czasach. Przeprowadź czasownik przez wszystkie formy, a wzór stanie się jasny: przeszły הִתְלַבֵּשׁ, teraźniejszy מִתְלַבֵּשׁ, bezokolicznik לְהִתְלַבֵּשׁ. Trzy przedrostki, jeden temat.
Nif’al jest tym, który odmawia. Przeszły נִכְנַס, teraźniejszy נִכְנָס — te same litery, a tylko samogłoski mówią, jaki czas słyszysz.
| Биньян · BinyanБіньянBinyánBinjanБіньянBinyanБиньянBinyanBinjan | Прошедшее (название) · Past (the name)Минулий (назва)Pasado (el nombre)Preteritum (navnet)Прошлы час (назва)O‘tgan zamon (nom)Минало (името)Passé (le nom)Przeszły (nazwa) | Настоящее · PresentТеперішнійPresentePresensЦяперашні часHozirgi zamonСегашно времеPrésentCzas teraźniejszy | Что делает · What it doesЩо робитьQué haceHva den gjørШто ён робіцьNima qiladiКакво правиCe qu’il faitCo robi | Глаголов · VerbsДієсловаVerbosVerbДзеясловыFeʼllarГлаголиVerbesCzasowniki |
|---|---|---|---|---|
| пааль · pa'alпааль | פָּעַל | פּוֹעֵל | простое действие — учил, писал, ел · the plain action — learned, wrote, ateпроста дія — вчив, писав, ївla acción simple — aprendió, escribió, comióden enkle handlingen — lærte, skrev, spisteпростае дзеянне — вывучыў, напісаў, з’еўoddiy harakat — o‘rgandi, yozdi, yediпростото действие — научи, написа, изядеl’action simple — a appris, a écrit, a mangézwykła czynność — nauczył się, napisał, zjadł | 42 |
| пиэль · pi'elпіель | פִּיעֵל | מְפַעֵל | обычно переходный, часто усилительный или побудительный · usually transitive, often intensive or causativeзазвичай перехідний, часто інтенсивний або каузативнийnormalmente transitivo, a menudo intensivo o causativovanligvis transitivt, ofte intensivt eller kausativtзвычайна пераходны, часта інтэнсіўны або каўзатыўныodatda o‘timli, ko‘pincha kuchaytiruvchi yoki orttirmaобикновено преходен, често усилващ или каузативенgénéralement transitif, souvent intensif ou causatifzwykle przechodni, często intensywny lub kauzatywny | 7 |
| хифиль · hif'ilгіфіль | הִפְעִיל | מַפְעִיל | заставляет что-то произойти · causes something to happenспричиняє діюhace que algo ocurrafår noe til å skjeпрымушае нешта адбыццаbiror narsaning sodir bo‘lishiga sabab bo‘ladiкара нещо да се случиfait arriver quelque chosesprawia, że coś się dzieje | 5 |
| хитпаэль · hitpa'elгітпаель | הִתְפַּעֵל | מִתְפַּעֵל | возвратный и взаимный — себя, друг друга · reflexive and reciprocal — to oneself, to each otherзворотний і взаємний — себе, одне одногоreflexivo y recíproco — a uno mismo, el uno al otrorefleksivt og resiprokt — mot seg selv, mot hverandreзваротны і ўзаемны — сабе, адзін аднамуo‘zlik va birgalik — o‘ziga, bir-birigaвъзвратен и взаимен — към себе си, един към другréfléchi et réciproque — à soi-même, l’un à l’autrezwrotny i wzajemny — sobie, sobie nawzajem | 4 |
| нифаль · nif'alніфаль | נִפְעַל | נִפְעָל | страдательный или средний залог к паалю · passive or middle voice of pa'alпасив або середній стан до паальvoz pasiva o media de pa'alpassiv eller medium av pa'alпасіўны або сярэдні стан пааляpa’alning majhul yoki o‘rta nisbatiстрадателен или среден залог на паалpassif ou voix moyenne du pa’alstrona bierna lub zwrotna pa’alu | 2 |
| пуаль · pu'alпуаль | פּוּעַל | מְפוּעָל | страдательный к пиэлю · passive of pi'elпасив до піельpasiva de pi'elpassiv av pi'elпасіў піэляpi’elning majhuliстрадателен на пиелpassif du pi’elstrona bierna pi’elu | 2 |
| хуфаль · huf'alгуфаль | הוּפְעַל | מוּפְעָל | страдательный к хифилю · passive of hif'ilпасив до гіфільpasiva de hif'ilpassiv av hif'ilпасіў хіфіляhif’ilning majhuliстрадателен на хифилpassif du hif’ilstrona bierna hif’ilu | 3 |
In pi'el, hif'il and hitpa'el the present tense is the infinitive with the ל swapped for a מ — לְדַבֵּר ← מְדַבֵּר, לְהַזְמִין ← מַזְמִין, לְהִתְלַבֵּשׁ ← מִתְלַבֵּשׁ. Learn the infinitive and the present is free.В пиэле, хифиле и хитпаэле настоящее время — это инфинитив, в котором ל заменена на מ — לְדַבֵּר ← מְדַבֵּר, לְהַזְמִין ← מַזְמִין, לְהִתְלַבֵּשׁ ← מִתְלַבֵּשׁ. Выучите инфинитив — и настоящее достаётся даром.У піелі, гіфілі та гітпаелі теперішній час — це інфінітив, у якому ל замінено на מ — לְדַבֵּר ← מְדַבֵּר, לְהַזְמִין ← מַזְמִין, לְהִתְלַבֵּשׁ ← מִתְלַבֵּשׁ. Вивчіть інфінітив — і теперішній час дістанеться задарма.En pi'el, hif'il y hitpa'el el presente es el infinitivo con la ל cambiada por una מ — לְדַבֵּר ← מְדַבֵּר, לְהַזְמִין ← מַזְמִין, לְהִתְלַבֵּשׁ ← מִתְלַבֵּשׁ. Aprende el infinitivo y el presente te sale gratis.I pi'el, hif'il og hitpa'el er presens infinitiven der ל er byttet ut med מ — לְדַבֵּר ← מְדַבֵּר, לְהַזְמִין ← מַזְמִין, לְהִתְלַבֵּשׁ ← מִתְלַבֵּשׁ. Lær infinitiven, så får du presens gratis.У піэлі, хіфілі і хітпаэлі цяперашні час — гэта інфінітыў, у якім ל заменена на מ — לְדַבֵּר ← מְדַבֵּר, לְהַזְמִין ← מַזְמִין, לְהִתְלַבֵּשׁ ← מִתְלַבֵּשׁ. Вывучыце інфінітыў, і цяперашні час дастаецца дарма.Pi’el, hif’il va hitpa’elda hozirgi zamon — bu ל o‘rniga מ qo‘yilgan infinitiv — לְדַבֵּר ← מְדַבֵּר, לְהַזְמִין ← מַזְמִין, לְהִתְלַבֵּשׁ ← מִתְלַבֵּשׁ. Infinitivni o‘rganing, hozirgi zamon tekinga keladi.В пиел, хифил и хитпаел сегашното време е инфинитивът, в който ל е сменено с מ — לְדַבֵּר ← מְדַבֵּר, לְהַזְמִין ← מַזְמִין, לְהִתְלַבֵּשׁ ← מִתְלַבֵּשׁ. Научете инфинитива и сегашното време идва даром.En pi’el, hif’il et hitpa’el, le présent est l’infinitif où le ל est remplacé par un מ — לְדַבֵּר ← מְדַבֵּר, לְהַזְמִין ← מַזְמִין, לְהִתְלַבֵּשׁ ← מִתְלַבֵּשׁ. Apprenez l’infinitif et le présent vient gratuitement.W pi’elu, hif’ilu i hitpa’elu czas teraźniejszy to bezokolicznik, w którym ל zamieniono na מ — לְדַבֵּר ← מְדַבֵּר, לְהַזְמִין ← מַזְמִין, לְהִתְלַבֵּשׁ ← מִתְלַבֵּשׁ. Naucz się bezokolicznika, a czas teraźniejszy dostajesz za darmo.
Pu'al and huf'al have no infinitive at all, so they never appear as dictionary headwords. You meet them as מוּכָן ready, מוּזְמֶנֶת invited, מְסוּדָּר tidy — passives that behave like adjectives.У пуаля и хуфаля вообще нет инфинитива, поэтому их не бывает среди заглавных слов словаря. Вы встречаете их как מוּכָן готовый, מוּזְמֶנֶת приглашённая, מְסוּדָּר убранный — страдательные формы, которые ведут себя как прилагательные.Пуаль і гуфаль зовсім не мають інфінітива, тому ніколи не бувають заголовними словами словника. Ви зустрічаєте їх як מוּכָן готовий, מוּזְמֶנֶת запрошена, מְסוּדָּר охайний — пасивні форми, що поводяться як прикметники.Pu'al y huf'al no tienen infinitivo, así que nunca aparecen como entradas del diccionario. Los encuentras como מוּכָן listo, מוּזְמֶנֶת invitada, מְסוּדָּר ordenado: pasivos que se comportan como adjetivos.Pu'al og huf'al har ingen infinitiv i det hele tatt, så de står aldri som oppslagsord i ordboka. Du møter dem som מוּכָן klar, מוּזְמֶנֶת invitert, מְסוּדָּר ryddig — passiver som oppfører seg som adjektiver.У пуаля і хуфаля наогул няма інфінітыва, таму яны ніколі не бываюць загалоўнымі словамі ў слоўніку. Вы сустракаеце іх як מוּכָן гатовы, מוּזְמֶנֶת запрошаны, מְסוּדָּר прыбраны — пасівы, якія паводзяць сябе як прыметнікі.Pu’al va huf’alda umuman infinitiv yo‘q, shuning uchun ular hech qachon lug‘at bosh so‘zi bo‘lmaydi. Siz ularni מוּכָן tayyor, מוּזְמֶנֶת taklif qilingan, מְסוּדָּר tartibli sifatida uchratasiz — o‘zini sifatdek tutadigan majhullar.Пуал и хуфал изобщо нямат инфинитив, затова никога не са заглавни думи в речника. Срещате ги като מוּכָן готов, מוּזְמֶנֶת поканен, מְסוּדָּר подреден — страдателни форми, които се държат като прилагателни.Le pu’al et le huf’al n’ont pas du tout d’infinitif, ils ne sont donc jamais des entrées de dictionnaire. Vous les rencontrez sous la forme מוּכָן prêt, מוּזְמֶנֶת invité, מְסוּדָּר rangé — des passifs qui se comportent comme des adjectifs.Pu’al i huf’al w ogóle nie mają bezokolicznika, więc nigdy nie są hasłami w słowniku. Spotykasz je jako מוּכָן gotowy, מוּזְמֶנֶת zaproszony, מְסוּדָּר posprzątany — strony bierne, które zachowują się jak przymiotniki.
Because each passive is its active with different vowels in the same slot, learning הוּפְעַל later costs you almost nothing once הִפְעִיל is solid. The same root sits in both: לְהַזְמִין to invite gives מוּזְמָן invited, and לְהָבִין to understand gives מוּבָן understood.Каждый страдательный — это его действительный с другими гласными в тех же местах, поэтому выучить הוּפְעַל потом почти ничего не стоит, если הִפְעִיל уже прочно сидит. Корень в них один: לְהַזְמִין приглашать даёт מוּזְמָן приглашённый, а לְהָבִין понимать — מוּבָן понятный.Оскільки кожен пасивний біньян — це його активний з іншими голосними на тих самих місцях, вивчити הוּפְעַל згодом майже нічого не коштує, коли הִפְעִיל уже добре засвоєно. Той самий корінь є в обох: לְהַזְמִין запрошувати дає מוּזְמָן запрошений, а לְהָבִין розуміти дає מוּבָן зрозумілий.Como cada pasivo es su activo con otras vocales en los mismos lugares, aprender הוּפְעַל después casi no te cuesta nada una vez que dominas הִפְעִיל. La misma raíz está en los dos: לְהַזְמִין invitar da מוּזְמָן invitado, y לְהָבִין entender da מוּבָן entendido.Fordi hver passiv er den aktive formen med andre vokaler på samme plass, koster det deg nesten ingenting å lære הוּפְעַל senere når הִפְעִיל sitter godt. Den samme roten finnes i begge: לְהַזְמִין å invitere gir מוּזְמָן invitert, og לְהָבִין å forstå gir מוּבָן forstått.Паколькі кожны пасіў — гэта яго актыў з іншымі галоснымі на тых жа месцах, вывучыць הוּפְעַל пазней амаль нічога не каштуе, калі הִפְעִיל ужо трывала засвоены. Адзін і той жа корань ёсць у абодвух: לְהַזְמִין запрашаць дае מוּזְמָן запрошаны, а לְהָבִין разумець дае מוּבָן зразумелы.Har bir majhul — o‘sha joyda boshqa unlilarga ega aniq nisbat bo‘lgani uchun, הִפְעִיל mustahkam o‘rganilgach, הוּפְעַל ni keyinroq o‘rganish deyarli hech narsaga tushmaydi. Ikkalasida ham bitta o‘zak: לְהַזְמִין taklif qilmoq מוּזְמָן taklif qilingan ni beradi, לְהָבִין tushunmoq esa מוּבָן tushunilgan ni.Тъй като всеки страдателен е своят деятелен с други гласни на същите места, да научите הוּפְעַל по-късно не струва почти нищо, щом הִפְעִיל е здраво усвоен. Един и същ корен стои и в двата: לְהַזְמִין каня дава מוּזְמָן поканен, а לְהָבִין разбирам дава מוּבָן разбран.Comme chaque passif est son actif avec d’autres voyelles aux mêmes places, apprendre הוּפְעַל plus tard ne coûte presque rien une fois הִפְעִיל bien acquis. La même racine se trouve dans les deux : לְהַזְמִין inviter donne מוּזְמָן invité, et לְהָבִין comprendre donne מוּבָן compris.Ponieważ każda strona bierna to jej strona czynna z innymi samogłoskami w tych samych miejscach, nauka הוּפְעַל później nie kosztuje prawie nic, gdy הִפְעִיל jest już dobrze opanowany. Ten sam rdzeń jest w obu: לְהַזְמִין zapraszać daje מוּזְמָן zaproszony, a לְהָבִין rozumieć daje מוּבָן zrozumiały.